Алина Шевченко
практикующий провизор, фармацевт высшей категории, специальность - фармация, консультант ZDOROVI.UA
Кандивор лиоф. для раствора для инф. 200 мг фл. №1
не найдено в г. Киев
не найдено в г. Киев
Описание препарата Кандивор лиоф. для раствора для инф. 200 мг фл. №1 создано на основе официальной инструкции к Кандивор лиоф. для раствора для инф. 200 мг фл. №1 и представлено на сайте ZDOROVI.UA только для ознакомительных целей. Не следует использовать описание как инструкцию к самолечению. Проконсультируйтесь с врачом перед покупкой Кандивор лиоф. для раствора для инф. 200 мг фл. №1 и помните, что самолечение может быть опасно для Вашего здоровья!
Алина Шевченко
практикующий провизор, фармацевт высшей категории, специальность - фармация, консультант ZDOROVI.UA
діюча речовина: вориконазол (voriconazole);
1 флакон містить 200 мг вориконазолу;
допоміжна речовина: бетадексу сульфобутиловий ефір натрію.
Профілактика інвазивних грибкових інфекцій при алогенній трансплантації кісткового мозку у пацієнтів з високим ризиком такого ускладнення.
Кандивор слід застосовувати дорослим і дітям для лікування:
– інвазивного аспергільозу;
– кандидемії, що не супроводжується нейтропенією;
– тяжких інвазивних інфекцій, спричинених Candida (включаючи С. krusei), резистентних до флуконазолу;
– тяжких грибкових інфекцій, спричинених видами Scedosporium і Fusarium.
Пацієнтам із прогресуючими інфекціями та інфекціями, що потенційно загрожують життю, препарат слід застосовувати у якості початкової терапії.
– Гіперчутливість до діючої речовини або до будь-якої допоміжної речовини препарату.
– Одночасне застосування із субстратами CYP3A4, терфенадином, астемізолом, цизапридом, пімозидом або хінідином, оскільки підвищення концентрацій цих лікарських засобів у плазмі крові може призвести до подовження інтервалу QTс та зрідка – до розвитку шлуночкової тахікардії типу «пірует» (torsades de pointes) (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).
– Одночасне застосування із рифампіцином, карбамазепіном та фенобарбіталом, оскільки ці лікарські засоби здатні суттєво знижувати концентрації вориконазолу у плазмі крові (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).
– Одночасне застосування стандартних доз вориконазолу з ефавірензом у дозі 400 мг на добу або вище, оскільки застосування ефавірензу у таких дозах значно знижує концентрації вориконазолу у плазмі крові у здорових добровольців. Вориконазол також значно підвищує концентрації ефавірензу в плазмі крові (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»; при застосуванні нижчих доз див. розділ «Особливості застосування»).
– Одночасне застосування з високими дозами ритонавіру (400 мг або вище 2 рази на добу), оскільки застосування таких доз ритонавіру призводить до суттєвого зниження концентрації вориконазолу у плазмі крові у здорових добровольців (при застосуванні нижчих доз ритонавіру див. розділ «Особливості застосування»).
– Одночасне застосування з алкалоїдами ріжків (ерготамін, дигідроерготамін), які є субстратами CYP3A4, оскільки підвищення концентрацій цих лікарських засобів у плазмі крові може призвести до ерготизму (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).
– Одночасне застосування із сиролімусом, оскільки вориконазол може суттєво підвищувати концентрації сиролімусу у плазмі крові (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).
– Одночасне застосування із препаратами звіробою (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).
Перед початком застосування препарату та протягом його застосування необхідно проводити моніторинг порушень електролітного балансу, таких як гіпокаліємія, гіпомагніємія та гіпокальціємія, та при необхідності провести їх корекцію.
Рекомендовано вводити препарат із максимальною швидкістю 3 мг/кг/годину протягом
1-3 годин.
Лікування.
Дорослі. Для досягнення у перший день концентрацій у плазмі крові, близьких до рівноважних, терапію препаратом слід розпочинати з відповідного режиму навантажувальних доз перорально або внутрішньовенно. З огляду на високу біодоступність препарату при пероральному застосуванні (96 %), при наявності клінічних показань можна змінювати шлях його введення з внутрішньовенного на пероральний і навпаки. Детальні рекомендації щодо дозування наведені в таблиці 2.
Таблиця 2.
Схема застосування |
Внутрішньовенно |
Перорально | |
Пацієнти з масою тіла 40 кг або більше* |
Пацієнти з масою тіла менше 40 кг* | ||
Навантажувальні дози (протягом перших 24 годин лікування) |
6 мг/кг кожні 12 годин |
400 мг кожні 12 годин |
200 мг кожні 12 годин |
Підтримуючі дози (через 24 години після початку лікування) |
4 мг/кг 2 рази на добу |
200 мг 2 рази на добу |
100 мг 2 рази на добу |
* У тому числі для пацієнтів віком від 15 років.
Тривалість лікування. Тривалість лікування має бути якомога коротшою, залежно від клінічної та мікологічної відповіді пацієнта. У разі необхідності застосування препарату понад 180 днів (6 місяців) слід провести ретельну оцінку співвідношення користі та ризику.
Корекція дози для дорослих.
Якщо пацієнти не здатні переносити внутрішньовенне застосування препарату в дозі 4 мг/кг 2 рази на добу, слід зменшити дозу препарату до 3 мг/кг 2 рази на добу.
Якщо у пацієнта адекватна відповідь на лікування відсутня, підтримуючу дозу можна збільшити до 300 мг 2 рази на добу перорально. Пацієнтам із масою тіла менше 40 кг дозу препарату можна збільшити до 150 мг 2 рази на добу перорально.
Пацієнтам із непереносимістю застосування збільшених доз препарату слід поступово зменшувати дозу на 50 мг до досягнення підтримуючої дози 200 мг 2 рази на добу перорально (чи 100 мг 2 рази на добу перорально пацієнтам із масою тіла менше ніж 40 кг).
У разі появи побічних реакцій, пов’язаних із лікуванням, слід розглянути можливість припинити застосування вориконазолу та розпочати застосування альтернативних протигрибкових засобів.
Підбір дози при одночасному застосуванні з іншими засобами.
Одночасно з вориконазолом можна застосовувати рифабутин або фенітоїн за умови підвищення підтримуючої дози вориконазолу до 5 мг/кг 2 рази на добу внутрішньовенно. Одночасно з вориконазолом можна застосовувати ефавіренз за умови підвищення підтримуючої дози вориконазолу до 400 мг кожні 12 годин та зниження дози ефавірензу на 50 %, тобто до 300 мг 1 раз на добу. Після відміни вориконазолу слід застосовувати початкову дозу ефавірензу.
Пацієнти літнього віку. Немає необхідності в корекції дози пацієнтам літнього віку.
Порушення функції нирок.
У пацієнтів із нирковою недостатністю від помірного до тяжкого ступеня (кліренс креатиніну < 50 мл/хв) відбувається накопичення бетадексу сульфобутилового ефіру натрію. Таким пацієнтам слід застосовувати вориконазол перорально, за винятком тих випадків, коли користь від застосування вориконазолу внутрішньовенно перевищує ризики. Таким пацієнтам необхідно проводити ретельний моніторинг рівня креатиніну у сироватці крові. При його підвищенні слід розглянути доцільність зміни шляху застосування вориконазолу на пероральний.
Кліренс вориконазолу при гемодіалізі становить 121 мл/хв. Кількість вориконазолу, що виводиться протягом сеансу гемодіалізу тривалістю 4 години, недостатня для виникнення необхідності в корекції дози препарату.
Кліренс бетадексу сульфобутилового ефіру натрію при гемодіалізі становить 55 мл/хв.
Порушення функції печінки.
Пацієнтам із цирозом печінки легкого та помірного ступеня тяжкості (клас А або В за класифікацією Чайлда–П’ю) рекомендовано застосовувати звичайні режими навантажувальних доз, при цьому підтримуючу дозу необхідно зменшити вдвічі. Дослідження застосування препарату пацієнтам із тяжким хронічним цирозом печінки (клас С за класифікацією Чайлда–П’ю) не проводили.
Інформація щодо безпеки вориконазолу при застосуванні пацієнтам із відхиленнями у результатах печінкових проб (аспартаттрансаміназа (АСТ), аланінтрансаміназа (АЛТ), лужна фосфатаза та загальний білірубін більше ніж у 5 разів перевищують верхню межу норми) обмежена.
Застосування препарату асоціювалося з підвищенням рівня показників функцій печінки та клінічними ознаками ураження печінки, такими як жовтяниця, тому застосовувати препарат пацієнтам із порушенням функцій печінки тяжкого ступеня слід лише тоді, коли користь переважає потенційний ризик. Слід здійснювати ретельний нагляд за пацієнтами із порушенням функції печінки щодо розвитку токсичних ефектів препарату.
Метод застосування.
Перед застосуванням у вигляді внутрішньовенної інфузії препарат слід відновити та розвести. Препарат не призначений для болюсного введення.
Для отримання 20 мл прозорого концентрату, що містить 10 мг/мл вориконазолу, ліофілізат слід розчинити у 19 мл води для ін’єкцій або у 19 мл розчину натрію хлориду 9 мг/мл (0,9 %) для інфузій. Не слід використовувати флакон із препаратом, якщо розчинник не всмоктується у флакон під силою вакууму. Рекомендується використовувати стандартний (не автоматичний) шприц місткістю 20 мл для забезпечення внесення точного об’єму (19 мл) води для ін’єкцій або розчину натрію хлориду для інфузій 9 мг/мл (0,9 %).
Препарат призначений лише для разового використання; використовувати можна тільки прозорий розчин, вільний від механічних домішок.
Для одержання розчину, придатного для інфузії, необхідний об’єм одержаного після розчинення концентрату слід додати до сумісного із препаратом рекомендованого розчину для інфузій (детальна інформація наведена нижче) для одержання розчину вориконазолу із концентрацією 0,5-5 мг/мл.
Необхідні об’єми концентрату препарату (10 мг/мл).
Таблиця 3.
Маса тіла (кг) |
Об’єм концентрату препарату (10 мг/мл), необхідний для одержання: | ||||
дози 3 мг/кг (кількість флаконів) |
дози 4 мг/кг (кількість флаконів) |
дози 6 мг/кг (кількість флаконів) |
дози 8 мг/кг (кількість флаконів) |
дози 9 мг/кг (кількість флаконів) | |
10 |
– |
4,0 мл (1) |
– |
8,0 мл (1) |
9,0 мл (1) |
15 |
– |
6,0 мл (1) |
– |
12,0 мл (1) |
13,5 мл (1) |
20 |
– |
8,0 мл (1) |
– |
16,0 мл (1) |
18,0 мл (1) |
25 |
– |
10,0 мл (1) |
– |
20,0 мл (1) |
22,5 мл (1) |
30 |
9,0 мл (1) |
12,0 мл (1) |
18,0 мл (1) |
24,0 мл (2) |
27,0 мл (2) |
35 |
10,5 мл (1) |
14,0 мл (1) |
21,0 мл (2) |
28,0 мл (2) |
31,5 мл (2) |
40 |
12,0 мл (1) |
16,0 мл (1) |
24,0 мл (2) |
32,0 мл (2) |
36,0 мл (2) |
45 |
13,5 мл (1) |
18,0 мл (1) |
27,0 мл (2) |
36,0 мл (2) |
40,5 мл (3) |
50 |
15,0 мл (1) |
20,0 мл (1) |
30,0 мл (2) |
40,0 мл (2) |
45,0 мл (3) |
55 |
16,5 мл (1) |
22,0 мл (2) |
33,0 мл (2) |
44,0 мл (3) |
49,5 мл (3) |
60 |
18,0 мл (1) |
24,0 мл (2) |
36,0 мл (2) |
48,0 мл (3) |
54,0 мл (3) |
65 |
19,5 мл (1) |
26,0 мл (2) |
39,0 мл (2) |
52,0 мл (3) |
58,5 мл (3) |
70 |
21,0 мл (2) |
28,0 мл (2) |
42,0 мл (3) |
– |
– |
75 |
22,5 мл (2) |
30,0 мл (2) |
45,0 мл (3) |
– |
– |
80 |
24,0 мл (2) |
32,0 мл (2) |
48,0 мл (3) |
– |
– |
85 |
25,5 мл (2) |
34,0 мл (2) |
51,0 мл (3) |
– |
– |
90 |
27,0 мл (2) |
36,0 мл (2) |
54,0 мл (3) |
– |
– |
95 |
28,5 мл (2) |
38,0 мл (2) |
57,0 мл (3) |
– |
– |
100 |
30,0 мл (2) |
40,0 мл (2) |
60,0 мл (3) |
– |
– |
Відновлений розчин можна розвести такими розчинами:
– 9 мг/мл (0,9 %) розчином натрію хлориду для ін’єкцій;
– складним розчином натрію лактату для внутрішньовенних інфузій;
– 5 % розчином глюкози та розчином Рінгера лактату для внутрішньовенних інфузій;
– 5 % розчином глюкози та 0,45 % розчином натрію хлориду для внутрішньовенних інфузій;
– 5 % розчином глюкози для внутрішньовенних інфузій;
– 5 % розчином глюкози у 20 мЕкв калію хлориду для внутрішньовенних інфузій;
– 0,45 % розчином натрію хлориду для внутрішньовенних інфузій;
– 5 % розчином глюкози та 0,9 % розчином натрію хлориду для внутрішньовенних інфузій.
Сумісність вориконазолу з іншими розчинниками невідома.
Будь-які залишки невикористаного розчину слід утилізувати відповідно до місцевих вимог.
Інформація щодо застосування препарату для профілактики наведена нижче.
Профілактика у дорослих і дітей.
Профілактику потрібно розпочати в день трансплантації; її тривалість може становити до 100 днів. Профілактика повинна бути якомога коротшою залежно від ризику розвитку інвазивних грибкових інфекцій, які визначаються за ознаками нейтропенії або імуносупресії. Продовження профілактики до 180 днів після трансплантації можливе лише у разі триваючої імуносупресії або реакції «трансплантат проти хазяїна».
Дозування.
Рекомендований режим дозування з метою профілактики такий самий, як і при лікуванні у відповідних вікових групах (див. таблиці 2 і 4).
Тривалість профілактики.
Безпечність та ефективність застосування вориконазолу протягом більше ніж 180 днів не були належним чином вивчені у клінічних випробуваннях.
Використання вориконазолу як профілактики протягом більш ніж 180 днів (6 місяців) вимагає ретельної оцінки співвідношення користі та ризику.
Коригування дози (стосується як лікування, так і профілактики).
Коригування дози у разі недостатньої ефективності або розвитку пов'язаних з лікуванням побічних реакцій не рекомендується при використанні препарату з метою профілактики.
Діти.
Препарат можна застосовувати дітям від 2 років. Безпека та ефективність застосування вориконазолу дітям віком до 2 років не встановлені.
Інформація щодо застосування препарату у якості профілактики дітям наведена вище.
Діти віком 2-12 років та діти віком 12-14 років із масою тіла < 50 кг. Рекомендується така схема лікування:
Таблиця 4.
Схема застосування |
Внутрішньовенно |
Перорально |
Навантажувальна доза (протягом перших 24 годин) |
9 мг/кг кожні 12 годин |
Не рекомендується |
Підтримуюча доза (після перших 24 годин) |
8 мг/кг 2 рази на добу |
9 мг/кг 2 рази на добу (максимальна доза становить 350 мг 2 рази на добу) |
Рекомендується розпочинати терапію із внутрішньовенного застосування, а можливість застосовувати препарат перорально слід розглянути лише після досягнення значущого клінічного покращення стану. Слід відзначити, що внутрішньовенна доза 8 мг/кг забезпечить експозицію вориконазолу приблизно у 2 рази більшу за експозицію при застосуванні дози 9 мг/кг перорально.
Дітям віком 12-14 років із масою тіла ≥ 50 кг та віком 15-17 років незалежно від маси тіла слід застосовувати такі ж самі дози вориконазолу, як і для дорослих.
Підбір дози дітям віком 2-12 років та дітям віком 12-14 років із масою тіла < 50 кг.
Якщо відповідь пацієнта на лікування недостатня, дозу препарату внутрішньовенно можна збільшувати по 1 мг/кг. Якщо пацієнт не переносить лікування, дозу препарату внутрішньовенно необхідно знижувати по 1 мг/кг.
Застосування препарату пацієнтам віком 2-12 років із нирковою або печінковою недостатністю не досліджували.
Ниже собраны популярные вопросы пользователей сервиса Zdorovi.UA про Кандивор лиоф. для раствора для инф. 200 мг фл. №1, а также ответы на них.
Профілактика інвазивних грибкових інфекцій при алогенній трансплантації кісткового мозку у пацієнтів з високим ризиком такого ускладнення.
Кандивор слід застосовувати дорослим і дітям для лікування:
– інвазивного аспергільозу;
– кандидемії, що не супроводжується нейтропенією;
– тяжких інвазивних інфекцій, спричинених Candida (включаючи С. krusei), резистентних до флуконазолу;
– тяжких грибкових інфекцій, спричинених видами Scedosporium і Fusarium.
Пацієнтам із прогресуючими інфекціями та інфекціями, що потенційно загрожують життю, препарат слід застосовувати у якості початкової терапії.
діюча речовина: вориконазол (voriconazole);
1 флакон містить 200 мг вориконазолу;
допоміжна речовина: бетадексу сульфобутиловий ефір натрію.
Перед початком застосування препарату та протягом його застосування необхідно проводити моніторинг порушень електролітного балансу, таких як гіпокаліємія, гіпомагніємія та гіпокальціємія, та при необхідності провести їх корекцію.
Рекомендовано вводити препарат із максимальною швидкістю 3 мг/кг/годину протягом
1-3 годин.
Лікування.
Дорослі. Для досягнення у перший день концентрацій у плазмі крові, близьких до рівноважних, терапію препаратом слід розпочинати з відповідного режиму навантажувальних доз перорально або внутрішньовенно. З огляду на високу біодоступність препарату при пероральному застосуванні (96 %), при наявності клінічних показань можна змінювати шлях його введення з внутрішньовенного на пероральний і навпаки. Детальні рекомендації щодо дозування наведені в таблиці 2.
Таблиця 2.
Схема застосування |
Внутрішньовенно |
Перорально | |
Пацієнти з масою тіла 40 кг або більше* |
Пацієнти з масою тіла менше 40 кг* | ||
Навантажувальні дози (протягом перших 24 годин лікування) |
6 мг/кг кожні 12 годин |
400 мг кожні 12 годин |
200 мг кожні 12 годин |
Підтримуючі дози (через 24 години після початку лікування) |
4 мг/кг 2 рази на добу |
200 мг 2 рази на добу |
100 мг 2 рази на добу |
* У тому числі для пацієнтів віком від 15 років.
Тривалість лікування. Тривалість лікування має бути якомога коротшою, залежно від клінічної та мікологічної відповіді пацієнта. У разі необхідності застосування препарату понад 180 днів (6 місяців) слід провести ретельну оцінку співвідношення користі та ризику.
Корекція дози для дорослих.
Якщо пацієнти не здатні переносити внутрішньовенне застосування препарату в дозі 4 мг/кг 2 рази на добу, слід зменшити дозу препарату до 3 мг/кг 2 рази на добу.
Якщо у пацієнта адекватна відповідь на лікування відсутня, підтримуючу дозу можна збільшити до 300 мг 2 рази на добу перорально. Пацієнтам із масою тіла менше 40 кг дозу препарату можна збільшити до 150 мг 2 рази на добу перорально.
Пацієнтам із непереносимістю застосування збільшених доз препарату слід поступово зменшувати дозу на 50 мг до досягнення підтримуючої дози 200 мг 2 рази на добу перорально (чи 100 мг 2 рази на добу перорально пацієнтам із масою тіла менше ніж 40 кг).
У разі появи побічних реакцій, пов’язаних із лікуванням, слід розглянути можливість припинити застосування вориконазолу та розпочати застосування альтернативних протигрибкових засобів.
Підбір дози при одночасному застосуванні з іншими засобами.
Одночасно з вориконазолом можна застосовувати рифабутин або фенітоїн за умови підвищення підтримуючої дози вориконазолу до 5 мг/кг 2 рази на добу внутрішньовенно. Одночасно з вориконазолом можна застосовувати ефавіренз за умови підвищення підтримуючої дози вориконазолу до 400 мг кожні 12 годин та зниження дози ефавірензу на 50 %, тобто до 300 мг 1 раз на добу. Після відміни вориконазолу слід застосовувати початкову дозу ефавірензу.
Пацієнти літнього віку. Немає необхідності в корекції дози пацієнтам літнього віку.
Порушення функції нирок.
У пацієнтів із нирковою недостатністю від помірного до тяжкого ступеня (кліренс креатиніну < 50 мл/хв) відбувається накопичення бетадексу сульфобутилового ефіру натрію. Таким пацієнтам слід застосовувати вориконазол перорально, за винятком тих випадків, коли користь від застосування вориконазолу внутрішньовенно перевищує ризики. Таким пацієнтам необхідно проводити ретельний моніторинг рівня креатиніну у сироватці крові. При його підвищенні слід розглянути доцільність зміни шляху застосування вориконазолу на пероральний.
Кліренс вориконазолу при гемодіалізі становить 121 мл/хв. Кількість вориконазолу, що виводиться протягом сеансу гемодіалізу тривалістю 4 години, недостатня для виникнення необхідності в корекції дози препарату.
Кліренс бетадексу сульфобутилового ефіру натрію при гемодіалізі становить 55 мл/хв.
Порушення функції печінки.
Пацієнтам із цирозом печінки легкого та помірного ступеня тяжкості (клас А або В за класифікацією Чайлда–П’ю) рекомендовано застосовувати звичайні режими навантажувальних доз, при цьому підтримуючу дозу необхідно зменшити вдвічі. Дослідження застосування препарату пацієнтам із тяжким хронічним цирозом печінки (клас С за класифікацією Чайлда–П’ю) не проводили.
Інформація щодо безпеки вориконазолу при застосуванні пацієнтам із відхиленнями у результатах печінкових проб (аспартаттрансаміназа (АСТ), аланінтрансаміназа (АЛТ), лужна фосфатаза та загальний білірубін більше ніж у 5 разів перевищують верхню межу норми) обмежена.
Застосування препарату асоціювалося з підвищенням рівня показників функцій печінки та клінічними ознаками ураження печінки, такими як жовтяниця, тому застосовувати препарат пацієнтам із порушенням функцій печінки тяжкого ступеня слід лише тоді, коли користь переважає потенційний ризик. Слід здійснювати ретельний нагляд за пацієнтами із порушенням функції печінки щодо розвитку токсичних ефектів препарату.
Метод застосування.
Перед застосуванням у вигляді внутрішньовенної інфузії препарат слід відновити та розвести. Препарат не призначений для болюсного введення.
Для отримання 20 мл прозорого концентрату, що містить 10 мг/мл вориконазолу, ліофілізат слід розчинити у 19 мл води для ін’єкцій або у 19 мл розчину натрію хлориду 9 мг/мл (0,9 %) для інфузій. Не слід використовувати флакон із препаратом, якщо розчинник не всмоктується у флакон під силою вакууму. Рекомендується використовувати стандартний (не автоматичний) шприц місткістю 20 мл для забезпечення внесення точного об’єму (19 мл) води для ін’єкцій або розчину натрію хлориду для інфузій 9 мг/мл (0,9 %).
Препарат призначений лише для разового використання; використовувати можна тільки прозорий розчин, вільний від механічних домішок.
Для одержання розчину, придатного для інфузії, необхідний об’єм одержаного після розчинення концентрату слід додати до сумісного із препаратом рекомендованого розчину для інфузій (детальна інформація наведена нижче) для одержання розчину вориконазолу із концентрацією 0,5-5 мг/мл.
Необхідні об’єми концентрату препарату (10 мг/мл).
Таблиця 3.
Маса тіла (кг) |
Об’єм концентрату препарату (10 мг/мл), необхідний для одержання: | ||||
дози 3 мг/кг (кількість флаконів) |
дози 4 мг/кг (кількість флаконів) |
дози 6 мг/кг (кількість флаконів) |
дози 8 мг/кг (кількість флаконів) |
дози 9 мг/кг (кількість флаконів) | |
10 |
– |
4,0 мл (1) |
– |
8,0 мл (1) |
9,0 мл (1) |
15 |
– |
6,0 мл (1) |
– |
12,0 мл (1) |
13,5 мл (1) |
20 |
– |
8,0 мл (1) |
– |
16,0 мл (1) |
18,0 мл (1) |
25 |
– |
10,0 мл (1) |
– |
20,0 мл (1) |
22,5 мл (1) |
30 |
9,0 мл (1) |
12,0 мл (1) |
18,0 мл (1) |
24,0 мл (2) |
27,0 мл (2) |
35 |
10,5 мл (1) |
14,0 мл (1) |
21,0 мл (2) |
28,0 мл (2) |
31,5 мл (2) |
40 |
12,0 мл (1) |
16,0 мл (1) |
24,0 мл (2) |
32,0 мл (2) |
36,0 мл (2) |
45 |
13,5 мл (1) |
18,0 мл (1) |
27,0 мл (2) |
36,0 мл (2) |
40,5 мл (3) |
50 |
15,0 мл (1) |
20,0 мл (1) |
30,0 мл (2) |
40,0 мл (2) |
45,0 мл (3) |
55 |
16,5 мл (1) |
22,0 мл (2) |
33,0 мл (2) |
44,0 мл (3) |
49,5 мл (3) |
60 |
18,0 мл (1) |
24,0 мл (2) |
36,0 мл (2) |
48,0 мл (3) |
54,0 мл (3) |
65 |
19,5 мл (1) |
26,0 мл (2) |
39,0 мл (2) |
52,0 мл (3) |
58,5 мл (3) |
70 |
21,0 мл (2) |
28,0 мл (2) |
42,0 мл (3) |
– |
– |
75 |
22,5 мл (2) |
30,0 мл (2) |
45,0 мл (3) |
– |
– |
80 |
24,0 мл (2) |
32,0 мл (2) |
48,0 мл (3) |
– |
– |
85 |
25,5 мл (2) |
34,0 мл (2) |
51,0 мл (3) |
– |
– |
90 |
27,0 мл (2) |
36,0 мл (2) |
54,0 мл (3) |
– |
– |
95 |
28,5 мл (2) |
38,0 мл (2) |
57,0 мл (3) |
– |
– |
100 |
30,0 мл (2) |
40,0 мл (2) |
60,0 мл (3) |
– |
– |
Відновлений розчин можна розвести такими розчинами:
– 9 мг/мл (0,9 %) розчином натрію хлориду для ін’єкцій;
– складним розчином натрію лактату для внутрішньовенних інфузій;
– 5 % розчином глюкози та розчином Рінгера лактату для внутрішньовенних інфузій;
– 5 % розчином глюкози та 0,45 % розчином натрію хлориду для внутрішньовенних інфузій;
– 5 % розчином глюкози для внутрішньовенних інфузій;
– 5 % розчином глюкози у 20 мЕкв калію хлориду для внутрішньовенних інфузій;
– 0,45 % розчином натрію хлориду для внутрішньовенних інфузій;
– 5 % розчином глюкози та 0,9 % розчином натрію хлориду для внутрішньовенних інфузій.
Сумісність вориконазолу з іншими розчинниками невідома.
Будь-які залишки невикористаного розчину слід утилізувати відповідно до місцевих вимог.
Інформація щодо застосування препарату для профілактики наведена нижче.
Профілактика у дорослих і дітей.
Профілактику потрібно розпочати в день трансплантації; її тривалість може становити до 100 днів. Профілактика повинна бути якомога коротшою залежно від ризику розвитку інвазивних грибкових інфекцій, які визначаються за ознаками нейтропенії або імуносупресії. Продовження профілактики до 180 днів після трансплантації можливе лише у разі триваючої імуносупресії або реакції «трансплантат проти хазяїна».
Дозування.
Рекомендований режим дозування з метою профілактики такий самий, як і при лікуванні у відповідних вікових групах (див. таблиці 2 і 4).
Тривалість профілактики.
Безпечність та ефективність застосування вориконазолу протягом більше ніж 180 днів не були належним чином вивчені у клінічних випробуваннях.
Використання вориконазолу як профілактики протягом більш ніж 180 днів (6 місяців) вимагає ретельної оцінки співвідношення користі та ризику.
Коригування дози (стосується як лікування, так і профілактики).
Коригування дози у разі недостатньої ефективності або розвитку пов'язаних з лікуванням побічних реакцій не рекомендується при використанні препарату з метою профілактики.
Діти.
Препарат можна застосовувати дітям від 2 років. Безпека та ефективність застосування вориконазолу дітям віком до 2 років не встановлені.
Інформація щодо застосування препарату у якості профілактики дітям наведена вище.
Діти віком 2-12 років та діти віком 12-14 років із масою тіла < 50 кг. Рекомендується така схема лікування:
Таблиця 4.
Схема застосування |
Внутрішньовенно |
Перорально |
Навантажувальна доза (протягом перших 24 годин) |
9 мг/кг кожні 12 годин |
Не рекомендується |
Підтримуюча доза (після перших 24 годин) |
8 мг/кг 2 рази на добу |
9 мг/кг 2 рази на добу (максимальна доза становить 350 мг 2 рази на добу) |
Рекомендується розпочинати терапію із внутрішньовенного застосування, а можливість застосовувати препарат перорально слід розглянути лише після досягнення значущого клінічного покращення стану. Слід відзначити, що внутрішньовенна доза 8 мг/кг забезпечить експозицію вориконазолу приблизно у 2 рази більшу за експозицію при застосуванні дози 9 мг/кг перорально.
Дітям віком 12-14 років із масою тіла ≥ 50 кг та віком 15-17 років незалежно від маси тіла слід застосовувати такі ж самі дози вориконазолу, як і для дорослих.
Підбір дози дітям віком 2-12 років та дітям віком 12-14 років із масою тіла < 50 кг.
Якщо відповідь пацієнта на лікування недостатня, дозу препарату внутрішньовенно можна збільшувати по 1 мг/кг. Якщо пацієнт не переносить лікування, дозу препарату внутрішньовенно необхідно знижувати по 1 мг/кг.
Застосування препарату пацієнтам віком 2-12 років із нирковою або печінковою недостатністю не досліджували.
Важно! Обязательно получите консультацию лечащего врача перед тем, как купить Кандивор лиоф. для раствора для инф. 200 мг фл. №1.
Найдите товар в каталоге
Введите в поиск Кандивор лиоф. для раствора для инф. 200 мг фл. №1 и кликните на препарат. Если вы уже в карточке товара и вам доступны характеристики - пропустите этот шаг.
Проверьте наличие и стоимость
Нажмите кнопку "Выбрать аптеку", установите город и проверьте наличие Кандивор лиоф. для раствора для инф. 200 мг фл. №1 в удобной для вас аптеке.
Бронируйте несколько препаратов
Если кроме Кандивор лиоф. для раствора для инф. 200 мг фл. №1 вам необходимо оформить бронь на другие препараты, используйте иконку "В список".
Выберите аптеку
Чтобы купить Кандивор лиоф. для раствора для инф. 200 мг фл. №1, выберите аптеку на карте или в списке аптек, кликните на нее, и товар добавится в корзину.
Проверьте корзину
Проверьте, есть ли Кандивор лиоф. для раствора для инф. 200 мг фл. №1 и другие препараты в корзине, нажмите кнопку "Заказать" и укажите номер телефона.
Дождитесь подтверждения заказа
Дождитесь СМС сообщения с подтверждением бронирования препарата Кандивор лиоф. для раствора для инф. 200 мг фл. №1 и заберите его в аптеке.
Купить Кандивор лиоф. для раствора для инф. 200 мг фл. №1 в аптеках Украины можно сделав бронь через сервис zdorovi.ua. Забронировать Кандивор лиоф. для раствора для инф. 200 мг фл. №1 можно в таких городах: и в других населенных пунктах Украины.
Copyright © 2021-2024 Zdorovi.UA