Алина Шевченко
практикующий провизор, фармацевт высшей категории, специальность - фармация, консультант ZDOROVI.UA
Налбуфин инъекции 10 мг раствор для ин. 10 мг/мл амп. 1 мл №10
Описание препарата Налбуфин инъекции 10 мг раствор для ин. 10 мг/мл амп. 1 мл №10 создано на основе официальной инструкции к Налбуфин инъекции 10 мг раствор для ин. 10 мг/мл амп. 1 мл №10 и представлено на сайте ZDOROVI.UA только для ознакомительных целей. Не следует использовать описание как инструкцию к самолечению. Проконсультируйтесь с врачом перед покупкой Налбуфин инъекции 10 мг раствор для ин. 10 мг/мл амп. 1 мл №10 и помните, что самолечение может быть опасно для Вашего здоровья!
Алина Шевченко
практикующий провизор, фармацевт высшей категории, специальность - фармация, консультант ZDOROVI.UA
/a>:
діюча речовина: nalbuphine hydrochloride;
1 мл розчину містить налбуфіну гідрохлориду дигідрату у перерахуванні на налбуфіну гідрохлорид безводний 10 мг або 20 мг;
допоміжні речовини: натрію метабісульфіт (Е 223), натрію цитрат, натрію хлорид, кислота лимонна безводна, кислота хлористоводнева розведена, вода для ін’єкцій (10 мг/мл); натрію метабісульфіт (Е 223), натрію цитрат, кислота лимонна безводна, кислота хлористоводнева розведена, вода для ін’єкцій (20 мг/мл).
Підвищена чутливість до налбуфіну гідрохлориду або до будь-якого з інгредієнтів препарату. Дитячий вік (до 18 років). Пригнічення дихання або виражене пригнічення центральної нервової системи, підвищений внутрішньочерепний тиск, травма голови, гостре алкогольне сп’яніння, алкогольний психоз. Епілептичний синдром; гострі хірургічні захворювання органів черевної порожнини (до встановлення діагнозу); оперативні втручання на гепатобіліарній системі (можливий спазм сфінктера Одді); медикаментозна залежність від морфіноподібних препаратів (морфін, промедол, фентаніл) – можливість розвитку синдрому відміни; діарея на тлі псевдомембразного коліту, зумовленого цефалоспоринами, лінкозамінами, пеніцилінами; токсична диспепсія.
Лікарський засіб слід застосовувати з обережністю: пацієнтам літнього віку, при кахексії, печінковій та нирковій недостатності, дихальній недостатності (у тому числі при хронічних обструктивних захворюваннях легень, уремії), у разі передчасних пологів і ймовірної незрілості плода; при жовчнокам’яній хворобі, тяжких запальних захворюваннях кишечнику, бронхіальній астмі, аритмії, артеріальній гіпертензії, гіпотиреозі, гіперплазії передміхурової залози, стенозі сечовивідного каналу; при схильністі до суїциду, при емоційній лабільністі; ослабленим хворим. Не рекомендовано комбіноване застосування препарату з чистими агоністами морфіноміметиків. Налбуфін не слід застосовувати жінкам у період годування груддю (за винятком випадків застосування під час пологів).
Не рекомендовано застосовувати препарат без проведення відповідної діагностики при хірургічному черевному синдромі, оскільки налбуфін може маскувати його прояви.
Лікарський засіб призначати внутрішньовенно та внутрішньом’язово.
Дозування повинне відповідати інтенсивності болю, фізичному стану пацієнта, також потрібно враховувати взаємодію з іншими одночасно застосовуваними лікарськими засобами. Дозу препарату та частоту ведення слід ретельно розраховувати, щоб уникнути наркотичної залежності. Для знеболювання звичайна рекомендована доза становить 0,15–0,3 мг препарату на 1 кг маси тіла, при необхідності введення можна повторювати кожні 4–6 годин.
У пацієнтів з опіатною залежністю можуть розвинутися симптоми відміни (абстинентний синдром) при застосуванні налбуфіну. У такому разі необхідно призначити морфін внутрішньовенно повільно з поступовим підвищенням дози до зникнення больового синдрому. Якщо перед призначенням налбуфіну пацієнт отримував морфін, меперидин, кодеїн або інший опіоїдний аналгетик з подібною тривалістю активності, необхідно спочатку призначити налбуфін у дозі, що становить 25 % від необхідної для пацієнта, та спостерігати за пацієнтам через можливе виникнення синдрому відміни (спазми живота, нудота, блювання, сльозотеча, ринорея, тривожність, збудливість, гіпертермія або пілоерекція). Якщо симптоми відміни не виникають, дозу налбуфіну потрібно поступово збільшувати через рекомендовані проміжки часу до настання необхідного рівня знеболювання.
Максимальна разова доза для дорослих – 0,3 мг на 1 кг маси тіла, максимальна добова доза – 2,4 мг на 1 кг маси тіла. Тривалість застосування налбуфіну залежить від стану пацієнта і повинна бути якомога коротшою, щоб уникнути психічної або фізичної залежності.
При інфаркті міокарда часто буває достатньо 20 мг препарату, що вводять повільно в вену, проте може бути необхідним збільшення дози до 30 мг. При відсутності чіткої позитивної динаміки больового синдрому – 20 мг повторно через 30 хв.
При застосуванні налбуфіну як допоміжного засобу для анестезії необхідні вищі дози, ніж для знеболення. Для премедикації – 100–200 мкг/кг маси тіла. При проведенні внутрішньовенного наркозу: для введення у наркоз ‒ 0,3–1 мг/кг внутрішньовенно протягом 10–15 хв, для підтримання наркозу 250–500 мкг/кг внутрішньовенно повільно, кожні 30 хв.
При знеболюванні під час пологів препарат слід застосовувати у дозі 20 мг внутрішньом’язово.
З обережністю призначати препарат хворим літнього віку, при загальному виснаженні, недостатній функції дихання. У такому разі слід розпочинати застосування з мінімальних ефективних доз у звʼязку з більш частим виникненням побічних реакцій.
Діти.
Дітям лікарський засіб не застосовувати.
Ниже собраны популярные вопросы пользователей сервиса Zdorovi.UA про Налбуфин инъекции 10 мг раствор для ин. 10 мг/мл амп. 1 мл №10, а также ответы на них.
діюча речовина: nalbuphine hydrochloride;
1 мл розчину містить налбуфіну гідрохлориду дигідрату у перерахуванні на налбуфіну гідрохлорид безводний 10 мг або 20 мг;
допоміжні речовини: натрію метабісульфіт (Е 223), натрію цитрат, натрію хлорид, кислота лимонна безводна, кислота хлористоводнева розведена, вода для ін’єкцій (10 мг/мл); натрію метабісульфіт (Е 223), натрію цитрат, кислота лимонна безводна, кислота хлористоводнева розведена, вода для ін’єкцій (20 мг/мл).
Лікарський засіб призначати внутрішньовенно та внутрішньом’язово.
Дозування повинне відповідати інтенсивності болю, фізичному стану пацієнта, також потрібно враховувати взаємодію з іншими одночасно застосовуваними лікарськими засобами. Дозу препарату та частоту ведення слід ретельно розраховувати, щоб уникнути наркотичної залежності. Для знеболювання звичайна рекомендована доза становить 0,15–0,3 мг препарату на 1 кг маси тіла, при необхідності введення можна повторювати кожні 4–6 годин.
У пацієнтів з опіатною залежністю можуть розвинутися симптоми відміни (абстинентний синдром) при застосуванні налбуфіну. У такому разі необхідно призначити морфін внутрішньовенно повільно з поступовим підвищенням дози до зникнення больового синдрому. Якщо перед призначенням налбуфіну пацієнт отримував морфін, меперидин, кодеїн або інший опіоїдний аналгетик з подібною тривалістю активності, необхідно спочатку призначити налбуфін у дозі, що становить 25 % від необхідної для пацієнта, та спостерігати за пацієнтам через можливе виникнення синдрому відміни (спазми живота, нудота, блювання, сльозотеча, ринорея, тривожність, збудливість, гіпертермія або пілоерекція). Якщо симптоми відміни не виникають, дозу налбуфіну потрібно поступово збільшувати через рекомендовані проміжки часу до настання необхідного рівня знеболювання.
Максимальна разова доза для дорослих – 0,3 мг на 1 кг маси тіла, максимальна добова доза – 2,4 мг на 1 кг маси тіла. Тривалість застосування налбуфіну залежить від стану пацієнта і повинна бути якомога коротшою, щоб уникнути психічної або фізичної залежності.
При інфаркті міокарда часто буває достатньо 20 мг препарату, що вводять повільно в вену, проте може бути необхідним збільшення дози до 30 мг. При відсутності чіткої позитивної динаміки больового синдрому – 20 мг повторно через 30 хв.
При застосуванні налбуфіну як допоміжного засобу для анестезії необхідні вищі дози, ніж для знеболення. Для премедикації – 100–200 мкг/кг маси тіла. При проведенні внутрішньовенного наркозу: для введення у наркоз ‒ 0,3–1 мг/кг внутрішньовенно протягом 10–15 хв, для підтримання наркозу 250–500 мкг/кг внутрішньовенно повільно, кожні 30 хв.
При знеболюванні під час пологів препарат слід застосовувати у дозі 20 мг внутрішньом’язово.
З обережністю призначати препарат хворим літнього віку, при загальному виснаженні, недостатній функції дихання. У такому разі слід розпочинати застосування з мінімальних ефективних доз у звʼязку з більш частим виникненням побічних реакцій.
Діти.
Дітям лікарський засіб не застосовувати.
Важно! Обязательно получите консультацию лечащего врача перед тем, как купить Налбуфин инъекции 10 мг раствор для ин. 10 мг/мл амп. 1 мл №10.
Найдите товар в каталоге
Введите в поиск Налбуфин инъекции 10 мг раствор для ин. 10 мг/мл амп. 1 мл №10 и кликните на препарат. Если вы уже в карточке товара и вам доступны характеристики - пропустите этот шаг.
Проверьте наличие и стоимость
Нажмите кнопку "Выбрать аптеку", установите город и проверьте наличие Налбуфин инъекции 10 мг раствор для ин. 10 мг/мл амп. 1 мл №10 в удобной для вас аптеке.
Бронируйте несколько препаратов
Если кроме Налбуфин инъекции 10 мг раствор для ин. 10 мг/мл амп. 1 мл №10 вам необходимо оформить бронь на другие препараты, используйте иконку "В список".
Выберите аптеку
Чтобы купить Налбуфин инъекции 10 мг раствор для ин. 10 мг/мл амп. 1 мл №10, выберите аптеку на карте или в списке аптек, кликните на нее, и товар добавится в корзину.
Проверьте корзину
Проверьте, есть ли Налбуфин инъекции 10 мг раствор для ин. 10 мг/мл амп. 1 мл №10 и другие препараты в корзине, нажмите кнопку "Заказать" и укажите номер телефона.
Дождитесь подтверждения заказа
Дождитесь СМС сообщения с подтверждением бронирования препарата Налбуфин инъекции 10 мг раствор для ин. 10 мг/мл амп. 1 мл №10 и заберите его в аптеке.
Купить Налбуфин инъекции 10 мг раствор для ин. 10 мг/мл амп. 1 мл №10 в аптеках Украины можно сделав бронь через сервис zdorovi.ua. Забронировать Налбуфин инъекции 10 мг раствор для ин. 10 мг/мл амп. 1 мл №10 можно в таких городах: Запорожье и в других населенных пунктах Украины.
Copyright © 2021-2024 Zdorovi.UA