Роксолана Коновалова
практикующий провизор, фармацевт высшей категории, специальность - фармация, консультант ZDOROVI.UA
Цефтазидим пор. для раствора для ин. 1 г фл. №1
Описание препарата Цефтазидим пор. для раствора для ин. 1 г фл. №1 создано на основе официальной инструкции к Цефтазидим пор. для раствора для ин. 1 г фл. №1 и представлено на сайте ZDOROVI.UA только для ознакомительных целей. Не следует использовать описание как инструкцию к самолечению. Проконсультируйтесь с врачом перед покупкой Цефтазидим пор. для раствора для ин. 1 г фл. №1 и помните, что самолечение может быть опасно для Вашего здоровья!
Роксолана Коновалова
практикующий провизор, фармацевт высшей категории, специальность - фармация, консультант ZDOROVI.UA
діюча речовина: цефтазидим;
1 флакон містить цефтазидиму пентагідрат (у складі стерильної суміші з натрію карбонатом безводним), еквівалентно цефтазидиму 1 г;
допоміжні речовини: натрію карбонат безводний.
Лікування наведених нижче інфекцій у дорослих та дітей, включаючи новонароджених:
– внутрішньолікарняна пневмонія;
– інфекції дихальних шляхів у хворих на муковісцидоз;
– бактеріальний менінгіт;
– хронічний середній отит;
– злоякісний зовнішній отит;
– ускладнені інфекції сечовивідних шляхів;
– ускладнені інфекції шкіри та м’яких тканин;
– ускладнені інфекції черевної порожнини;
– інфекції кісток і суглобів;
– перитоніт, пов’язаний з проведенням діалізу у хворих, які знаходяться на безперервному амбулаторному перитонеальному діалізі.
Лікування бактеріємії, що виникає у пацієнтів у результаті будь-якої з наведених вище інфекцій.
Цефтазидим можна застосовувати для лікування хворих із нейтропенією та гарячкою, що виникає у результаті бактеріальної інфекції.
Цефтазидим можна застосовувати для профілактики інфекційних ускладнень при операціях на передміхуровій залозі (трансуретральна резекція).
При призначенні цефтазидиму слід враховувати його антибактеріальний спектр дії, скерований головним чином проти грамнегативних аеробів (див. розділи «Особливості застосування» та «Фармакологічні властивості»).
Цефтазидим слід застосовувати з іншими антибактеріальними засобами, якщо очікується, що ряд мікроорганізмів, що спричинили інфекцію, не підпадають під спектр дії цефтазидиму.
Призначати препарат слід згідно з чиними офіційними рекомендаціями щодо призначення антибактеріальних засобів.
Підвищена чутливість до цефтазидиму або до інших компонентів препарату.
Підвищена чутливість до цефалоспоринових антибіотиків.
Наявність в анамнезі тяжкої гіперчутливості (наприклад, анафілактичні реакції) до інших бета-лактамних антибіотиків (пеніциліни, монобактами та карбапенеми).
Дорослі та діти ≥ 40 кг
Інтермітуюче введення | |
Інфекція |
Доза, що вводиться |
Інфекції дихальних шляхів у хворих на муковісцидоз |
100–150 мг/кг маси тіла на добу кожні 8 годин, максимальна доза – 9 г на добу1 |
Фебрильна нейтропенія |
2 г кожні 8 годин |
Внутрішньолікарняна пневмонія | |
Бактеріальний менінгіт | |
Бактеріємія* | |
Інфекції кісток і суглобів |
1–2 г кожні 8 годин |
Ускладнені інфекції шкіри та м’яких тканин | |
Ускладнені інтраабдомінальні інфекції | |
Перитоніт, пов’язаний з безперервним амбулаторним перитонеальним діалізом | |
Ускладнені інфекції сечовивідних шляхів |
1–2 г кожні 8 годин або 12 годин |
Профілактика інфекційних ускладнень при операціях на передміхуровій залозі (трансуретральна резекція) |
1 г під час індукції в анестезію, 1 г у момент видалення катетера |
Хронічний середній отит |
1–2 г кожні 8 годин |
Злоякісний зовнішній отит | |
Постійна інфузія | |
Інфекція |
Доза, що вводиться |
Фебрильна нейтропенія |
Вводиться навантажувальна доза 2 г з наступним постійним інфузійним введенням від 4 до 6 г кожні 24 години1 |
Внутрішньолікарняна пневмонія | |
Інфекції дихальних шляхів у хворих на муковісцидоз | |
Бактеріальний менінгіт | |
Бактеріємія* | |
Інфекції кісток і суглобів | |
Ускладнені інфекції шкіри та м’яких тканин | |
Ускладнені інтраабдомінальні інфекції | |
Перитоніт, пов’язаний з безперервним амбулаторним перитонеальним діалізом | |
1У дорослих пацієнтів із нормальною функцією нирок після застосування 9 г на добу не виникало побічних реакцій. |
Діти < 40 кг
Немовлята та діти віком > 2 місяців та масою тіла < 40 кг |
Інфекція |
Звичайна доза |
Інтермітуюче введення | ||
Ускладнені інфекції сечовивідних шляхів |
100–150 мг/кг маси тіла на добу у 3 прийоми, максимальна доза – 6 г на добу | |
Хронічний середній отит | ||
Злоякісний зовнішній отит | ||
Нейтропенія у дітей |
150 мг/кг маси тіла на добу у 3 прийоми, максимальна доза – 6 г на добу | |
Інфекції дихальних шляхів у хворих на муковісцидоз | ||
Бактеріальний менінгіт | ||
Бактеріємія* | ||
Інфекції кісток і суглобів |
100-150 мг/кг маси тіла/на добу у 3 прийоми, максимальна доза – 6 г на добу | |
Ускладнені інфекції шкіри та м’яких тканин | ||
Ускладнені інтраабдомінальні інфекції | ||
Перитоніт, пов’язаний з безперервним амбулаторним перитонеальним діалізом | ||
Постійна інфузія | ||
Фебрильна нейтропенія |
Вводиться навантажувальна доза 60–100 мг/кг маси тіла з наступним постійним інфузійним введенням 100–200 мг/кг маси тіла на добу, максимальна доза – 6 г на добу | |
Внутрішньолікарняна пневмонія | ||
Інфекції дихальних шляхів у хворих на муковісцидоз | ||
Бактеріальний менінгіт | ||
Бактеріємія* | ||
Інфекції кісток і суглобів | ||
Ускладнені інфекції шкіри та м’яких тканин | ||
Ускладнені інтраабдомінальні інфекції | ||
перитоніт, пов’язаний з безперервним амбулаторним перитонеальним діалізом | ||
Немовлята та діти віком ≤ 2 місяці |
Інфекція |
Звичайна доза |
Інтермітуюче введення | ||
Більшість інфекцій |
25–60 мг/кг маси тіла на добу у 2 прийоми1 | |
1У немовлят та дітей віком ≤ 2 місяців період навіввиведення із сироватки крові може бути у 2–3 рази більший, ніж у дорослих |
*якщо це пов’язано або є підозра на зв’язок з інфекціями, наведеними в розділі «Показання».
Діти.
Безпека та ефективність застосування Цефтазидиму шляхом постійної внутрішньовенної інфузії у немовлят та дітей віком ≤ 2 місяці не встановлені.
Пацієнти літнього віку.
Враховуючи зниження кліренсу цефтазидиму, для хворих літнього віку, які мають гострі інфекції, добова доза зазвичай не повинна перевищувати 3 г, особливо для пацієнтів віком від 80 років.
Печінкова недостатність.
Необхідності у зміні дозування для хворих із легкою та помірною печінковою недостатністю немає. Клінічних досліджень у хворих із тяжкою печінковою недостатністю не проводилося. Рекомендується ретельний клінічний нагляд за ефективністю та безпекою застосування.
Ниркова недостатність.
Цефтазидим виводиться нирками у незміненому стані. Тому пацієнтам із порушеннями функції нирок дозу слід зменшити.
Початкова доза повинна становити 1 г. Визначення підтримувальної дози повинно базуватися на швидкості гломерулярної фільтрації.
Рекомендовані підтримувальнчі дози цефтазидиму при нирковій недостатності: інтермітуюче введення.
Дорослі та діти з масою тіла ≥ 40 кг
Кліренс креатиніну, мл/хв. |
Приблизний рівень креатиніну у сироватці крові, мкмоль/л (мг/дл) |
Рекомендована одноразова доза цефтазидиму, г |
Частота дозування, год |
50–31 |
150–200 (1,7–2,3) |
1 |
12 |
30–16 |
200–350 (2,3–4) |
1 |
24 |
15–6 |
350–500 (4–5,6) |
0,5 |
24 |
< 5 |
> 500 (> 5,6) |
0,5 |
48 |
Пацієнтам із тяжкими інфекціями одноразову дозу можна збільшити на 50 % або відповідно збільшити частоту введення. У таких пацієнтів рекомендується контролювати рівень цефтазидиму у сироватці крові.
У дітей кліренс креатиніну слід відкоригувати відповідно до площі поверхні тіла або до маси тіла.
Діти < 40 кг
Кліренс креатиніну, мл/хв** |
Приблизний рівень креатиніну* у сироватці крові, мкмоль/л (мг/дл) |
Рекомендована індивідуальна доза, мг/кг маси тіла |
Частота дозування, год |
50–31 |
150–200 (1,7–2,3) |
25 |
12 |
30–16 |
200–350 (2,3–4) |
25 |
24 |
15–6 |
350–500 (4–5,6) |
12,5 |
24 |
< 5 |
> 500 (> 5,6) |
12,5 |
48 |
*Це рівень креатиніну у сироватці крові, розрахований відповідно до рекомендацій, який може точно не відповідати рівню зменшення функції нирок у пацієнтів з нирковою недостатністю.
** Кліренс креатиніну, вирахуваний на основі площі поверхні тіла або визначений.
Рекомендується ретельний клінічний нагляд за ефективністю та безпекою застосування.
Рекомендовані підтримувальні дози цефтазидиму при нирковій недостатності: постійна інфузія
Дорослі та діти з масою тіла ≥ 40 кг
Кліренс креатиніну, мл/хв |
Приблизний рівень креатиніну у сироватці крові, мкмоль/л (мг/дл) |
Частота дозування, год |
50–31 |
150–200 (1,7–2,3) |
Вводиться навантажувальна доза 2 г з наступним постійним інфузійним введенням від 1 до 3 г кожні 24 години |
30–16 |
200–350 (2,3–4) |
Вводиться навантажувальна доза 2 г з наступним постійним інфузійним введенням 1 г кожні 24 години |
≤ 15 |
> 350 (4–5,6) |
Не досліджувалося |
Призначати дозу слід зважено. Рекомендується ретельний клінічний нагляд за ефективністю та безпекою застосування.
Діти < 40 кг
Безпека та ефективність застосування Цефтазидиму шляхом постійної внутрішньовенної інфузії дітям, маса тіла яких < 40 кг, із порушеною функцією нирок не встановлені. Рекомендується ретельний клінічний нагляд за ефективністю та безпекою застосування.
Якщо дітям із порушеною функцією нирок необхідно застосувати препарат шляхом постійної внутрішньовенної інфузії, слід кліренс креатиніну скорегувати відповідно до площі поверхні тіла дитини або маси тіла.
Гемодіаліз
Період напіввиведення цефтазидиму із сироватки крові під час гемодіалізу становить від 3 до 5 годин.
Після кожного сеансу гемодіалізу слід вводити підтримувальну дозу цефтазидиму, що рекомендується у таблиці, наведеній нижче.
Перитонеальний діаліз
Цефтазидим можна застосовувати при перитонеальному діалізі у звичайному режимі та при тривалому амбулаторному перитонеальному діалізі.
Крім внутрішньовенного застосування, цефтазидим можна включати до діалізної рідини (зазвичай від 125 до 250 мг на 2 л діалізного розчину).
Для пацієнтів із нирковою недостатністю, яким проводиться тривалий артеріовенозний гемодіаліз або високопоточна гемофільтрація у відділеннях інтенсивної терапії, рекомендована доза становить 1 г на добу одноразово або за кілька прийомів. Для низькопоточної гемофільтрації слід застосовувати дози, як при порушенні функції нирок.
Для пацієнтів, яким проводиться веновенозна гемофільтрація та веновенозний гемодіаліз, рекомендації з дозування наведені у таблицях.
Рекомендації з дозування цефтазидиму для пацієнтів, яким проводиться тривала веновенозна гемофільтрація
Резидуальна функція нирок (кліренс креатиніну, мл/хв) |
Підтримувальна доза (мг) залежно від швидкості ультрафільтрації (мл/хв)а | |||
5 |
16,7 |
33,3 |
50 | |
0 |
250 |
250 |
500 |
500 |
5 |
250 |
250 |
500 |
500 |
10 |
250 |
500 |
500 |
750 |
15 |
250 |
500 |
500 |
750 |
20 |
500 |
500 |
500 |
750 |
аПідтримувальну дозу слід вводити кожні 12 годин.
Рекомендації з дозування цефтазидиму для пацієнтів, яким проводиться тривалий веновенозний гемодіаліз
Резидуальна функція нирок (кліренс креатиніну, мл/хв) |
Підтримуюча доза (мг) для діалізату при швидкості потоку (мл/хв)а | |||||
1 л/год |
2 л/год | |||||
Швидкість ультрафільтрації (л/год) |
Швидкість ультрафільтрації (л/год) | |||||
0,5 |
1 |
2 |
0,5 |
1 |
2 | |
0 |
500 |
500 |
500 |
500 |
500 |
750 |
5 |
500 |
500 |
750 |
500 |
500 |
750 |
10 |
500 |
500 |
750 |
500 |
750 |
1000 |
15 |
500 |
750 |
750 |
750 |
750 |
1000 |
20 |
750 |
750 |
1000 |
750 |
750 |
1000 |
аПідтримувальну дозу слід вводити кожні 12 годин.
Введення.
Денізид вводити внутрішньовенно ін’єкційно або інфузійно, або шляхом глибокої внутрішньом’язової ін’єкції. Рекомендованими ділянками для внутрішньом’язового введення є верхній зовнішній квадрант великого сідничного м’яза або латеральна частина стегна.
Розчини цефтазидиму можна вводити безпосередньо у вену або у систему для внутрішньовенних інфузій, якщо пацієнт отримує рідини парентерально.
Доза залежить від тяжкості захворювання, чутливості, локалізації та типу інфекції, а також від віку та функції нирок пацієнта.
Набута резистентність до антибіотика відрізняється у різних регіонах та може змінюватися з часом, а в окремих штамів може відрізнятися суттєво. Бажано використовувати місцеві дані щодо чутливості до антибіотика, особливо при лікуванні тяжких інфекцій.
Приготування розчину
Цефтазидим сумісний з більшістю широковживаних розчинів для внутрішньовенного введення. Однак не слід застосовувати як розчинник натрію бікарбонат для ін’єкцій (див. «Несумісність»).
Флакони виробляються під зниженим тиском. У міру того, як розчиняється препарат, виділяється діоксид вуглецю і тиск у флаконі підвищується. На невеликі бульбашки діоксиду вуглецю у розчиненому препараті можна не зважати.
Доза, що вводиться |
Необхідна кількість розчинника (мл) |
Приблизна концентрація (мг/мл) | |
1 г |
Внутрішньом’язово Внутрішньовенний болюс Внутрішньовенна інфузія |
3 10 50* |
260 90 20 |
* Розчинення слід проводити у два етапи (див. нижче).
Колір розчину варіює від світло-жовтого до бурштинового залежно від концентрації, розчинника та умов зберігання. При дотриманні рекомендацій дія препарату не залежить від варіацій його забарвлення.
Цефтазидим у концентраціях від 1 мг/мл до 40 мг/мл сумісний з такими розчинами: 0,9 % розчин натрію хлориду; М/6 розчин натрію лактату; розчин Хартмана; 5 % розчин глюкози; 0,225 % розчин натрію хлориду та 5 % розчин глюкози; 0,45 % розчин натрію хлориду та 5 % розчин глюкози; 0,9 % розчин натрію хлориду та 5 % розчин глюкози; 0,18 % розчин натрію хлориду та 4 % розчин глюкози; 10 % розчин глюкози; 10 % розчин глюкози 40 та 0,9 % розчин натрію хлориду; 10 % розчин глюкози 40 та 5 % розчин глюкози; 6 % розчин декстрану 70 та 0,9 % розчин натрію хлориду; 6 % розчин декстрану 70 та 5 % розчин глюкози.
Цефтазидим у концентраціях від 0,05 мг/мл до 0,25 мг/мл сумісний з рідиною для інтраперитонеального діалізу (лактатом).
Цефтазидим для внутрішньом’язового введення можна розчиняти у 0,5 % або 1 % розчині лідокаїну гідрохлориду.
При використанні як розчинника розчину лідокаїну для внутрішньом’язового застосування препарату необхідно врахувати інформацію щодо безпеки лідокаїну.
Ефективність обох препаратів зберігається при змішуванні цефтазидиму у дозі 4 мг/мл з такими речовинами: гідрокортизон (гідрокортизону натрію фосфат) 1 мг/мл у 0,9 % розчині натрію хлориду для ін’єкцій або 0,5 % розчині глюкози; цефуроксим (цефуроксим натрію) 3 мг/мл у 0,9 % розчині натрію хлориду для ін’єкцій; клоксацилін (клоксацилін натрію) 4 мг/мл у 0,9 % розчині натрію хлориду для ін’єкцій; гепарин 10 МО/мл або 50 МО/мл у 0,9 % розчині натрію хлориду для ін’єкцій; калію хлорид 10 мекв/л або 40 мекв/л у 0,9 % розчині натрію хлориду для ін’єкцій.
Вміст флакона Цефтазидиму 1 г, розчинений у 1,5 мл води для ін’єкцій, можна додати до розчину метронідазолу (500 мг у 100 мл), при цьому обидва препарати зберігають свою активність.
Приготування розчинів для внутрішньом’язової або внутрішньовенної болюсної ін’єкції
1. Вколоти голку шприца через кришку флакона і ввести рекомендований об’єм розчинника.
2. Вийняти голку шприца та струсити флакон до отримання прозорого розчину.
3. Перевернути флакон. При повністю введеному поршні шприца вставити голку у флакон. Набрати весь розчин у шприц, при цьому голка весь час повинна бути у розчині. На маленькі бульбашки вуглекислого газу можна не зважати.
Приготування розчинів для внутрішньовенної інфузії (флакони 1 г)
1. Вколоти голку шприца через кришку флакона і ввести 10 мл розчинника.
2. Вийняти голку шприца та струсити флакон до отримання прозорого розчину.
3. Не вставляти голку для повітря до повного розчинення препарату. Вставити голку для повітря через кришку у флакон для послаблення внутрішнього тиску у флаконі.
4. Не виймаючи голку для повітря, довести загальний об’єм до 50 мл. Вийняти голку для повітря, струсити флакон і налагодити систему для інфузій як зазвичай.
Примітка. Щоб забезпечити стерильність препарату, дуже важливо не вставляти голку для повітря через кришку до розчинення препарату.
Приготовлений розчин можна зберігати не більше 8 годин при температурі не вище 25 °С і не більше 24 годин при температурі від 2 до 8 °С.
Діти.
Застосовують дітям з перших днів життя.
Ниже собраны популярные вопросы пользователей сервиса Zdorovi.UA про Цефтазидим пор. для раствора для ин. 1 г фл. №1, а также ответы на них.
Лікування наведених нижче інфекцій у дорослих та дітей, включаючи новонароджених:
– внутрішньолікарняна пневмонія;
– інфекції дихальних шляхів у хворих на муковісцидоз;
– бактеріальний менінгіт;
– хронічний середній отит;
– злоякісний зовнішній отит;
– ускладнені інфекції сечовивідних шляхів;
– ускладнені інфекції шкіри та м’яких тканин;
– ускладнені інфекції черевної порожнини;
– інфекції кісток і суглобів;
– перитоніт, пов’язаний з проведенням діалізу у хворих, які знаходяться на безперервному амбулаторному перитонеальному діалізі.
Лікування бактеріємії, що виникає у пацієнтів у результаті будь-якої з наведених вище інфекцій.
Цефтазидим можна застосовувати для лікування хворих із нейтропенією та гарячкою, що виникає у результаті бактеріальної інфекції.
Цефтазидим можна застосовувати для профілактики інфекційних ускладнень при операціях на передміхуровій залозі (трансуретральна резекція).
При призначенні цефтазидиму слід враховувати його антибактеріальний спектр дії, скерований головним чином проти грамнегативних аеробів (див. розділи «Особливості застосування» та «Фармакологічні властивості»).
Цефтазидим слід застосовувати з іншими антибактеріальними засобами, якщо очікується, що ряд мікроорганізмів, що спричинили інфекцію, не підпадають під спектр дії цефтазидиму.
Призначати препарат слід згідно з чиними офіційними рекомендаціями щодо призначення антибактеріальних засобів.
діюча речовина: цефтазидим;
1 флакон містить цефтазидиму пентагідрат (у складі стерильної суміші з натрію карбонатом безводним), еквівалентно цефтазидиму 1 г;
допоміжні речовини: натрію карбонат безводний.
Дорослі та діти ≥ 40 кг
Інтермітуюче введення | |
Інфекція |
Доза, що вводиться |
Інфекції дихальних шляхів у хворих на муковісцидоз |
100–150 мг/кг маси тіла на добу кожні 8 годин, максимальна доза – 9 г на добу1 |
Фебрильна нейтропенія |
2 г кожні 8 годин |
Внутрішньолікарняна пневмонія | |
Бактеріальний менінгіт | |
Бактеріємія* | |
Інфекції кісток і суглобів |
1–2 г кожні 8 годин |
Ускладнені інфекції шкіри та м’яких тканин | |
Ускладнені інтраабдомінальні інфекції | |
Перитоніт, пов’язаний з безперервним амбулаторним перитонеальним діалізом | |
Ускладнені інфекції сечовивідних шляхів |
1–2 г кожні 8 годин або 12 годин |
Профілактика інфекційних ускладнень при операціях на передміхуровій залозі (трансуретральна резекція) |
1 г під час індукції в анестезію, 1 г у момент видалення катетера |
Хронічний середній отит |
1–2 г кожні 8 годин |
Злоякісний зовнішній отит | |
Постійна інфузія | |
Інфекція |
Доза, що вводиться |
Фебрильна нейтропенія |
Вводиться навантажувальна доза 2 г з наступним постійним інфузійним введенням від 4 до 6 г кожні 24 години1 |
Внутрішньолікарняна пневмонія | |
Інфекції дихальних шляхів у хворих на муковісцидоз | |
Бактеріальний менінгіт | |
Бактеріємія* | |
Інфекції кісток і суглобів | |
Ускладнені інфекції шкіри та м’яких тканин | |
Ускладнені інтраабдомінальні інфекції | |
Перитоніт, пов’язаний з безперервним амбулаторним перитонеальним діалізом | |
1У дорослих пацієнтів із нормальною функцією нирок після застосування 9 г на добу не виникало побічних реакцій. |
Діти < 40 кг
Немовлята та діти віком > 2 місяців та масою тіла < 40 кг |
Інфекція |
Звичайна доза |
Інтермітуюче введення | ||
Ускладнені інфекції сечовивідних шляхів |
100–150 мг/кг маси тіла на добу у 3 прийоми, максимальна доза – 6 г на добу | |
Хронічний середній отит | ||
Злоякісний зовнішній отит | ||
Нейтропенія у дітей |
150 мг/кг маси тіла на добу у 3 прийоми, максимальна доза – 6 г на добу | |
Інфекції дихальних шляхів у хворих на муковісцидоз | ||
Бактеріальний менінгіт | ||
Бактеріємія* | ||
Інфекції кісток і суглобів |
100-150 мг/кг маси тіла/на добу у 3 прийоми, максимальна доза – 6 г на добу | |
Ускладнені інфекції шкіри та м’яких тканин | ||
Ускладнені інтраабдомінальні інфекції | ||
Перитоніт, пов’язаний з безперервним амбулаторним перитонеальним діалізом | ||
Постійна інфузія | ||
Фебрильна нейтропенія |
Вводиться навантажувальна доза 60–100 мг/кг маси тіла з наступним постійним інфузійним введенням 100–200 мг/кг маси тіла на добу, максимальна доза – 6 г на добу | |
Внутрішньолікарняна пневмонія | ||
Інфекції дихальних шляхів у хворих на муковісцидоз | ||
Бактеріальний менінгіт | ||
Бактеріємія* | ||
Інфекції кісток і суглобів | ||
Ускладнені інфекції шкіри та м’яких тканин | ||
Ускладнені інтраабдомінальні інфекції | ||
перитоніт, пов’язаний з безперервним амбулаторним перитонеальним діалізом | ||
Немовлята та діти віком ≤ 2 місяці |
Інфекція |
Звичайна доза |
Інтермітуюче введення | ||
Більшість інфекцій |
25–60 мг/кг маси тіла на добу у 2 прийоми1 | |
1У немовлят та дітей віком ≤ 2 місяців період навіввиведення із сироватки крові може бути у 2–3 рази більший, ніж у дорослих |
*якщо це пов’язано або є підозра на зв’язок з інфекціями, наведеними в розділі «Показання».
Діти.
Безпека та ефективність застосування Цефтазидиму шляхом постійної внутрішньовенної інфузії у немовлят та дітей віком ≤ 2 місяці не встановлені.
Пацієнти літнього віку.
Враховуючи зниження кліренсу цефтазидиму, для хворих літнього віку, які мають гострі інфекції, добова доза зазвичай не повинна перевищувати 3 г, особливо для пацієнтів віком від 80 років.
Печінкова недостатність.
Необхідності у зміні дозування для хворих із легкою та помірною печінковою недостатністю немає. Клінічних досліджень у хворих із тяжкою печінковою недостатністю не проводилося. Рекомендується ретельний клінічний нагляд за ефективністю та безпекою застосування.
Ниркова недостатність.
Цефтазидим виводиться нирками у незміненому стані. Тому пацієнтам із порушеннями функції нирок дозу слід зменшити.
Початкова доза повинна становити 1 г. Визначення підтримувальної дози повинно базуватися на швидкості гломерулярної фільтрації.
Рекомендовані підтримувальнчі дози цефтазидиму при нирковій недостатності: інтермітуюче введення.
Дорослі та діти з масою тіла ≥ 40 кг
Кліренс креатиніну, мл/хв. |
Приблизний рівень креатиніну у сироватці крові, мкмоль/л (мг/дл) |
Рекомендована одноразова доза цефтазидиму, г |
Частота дозування, год |
50–31 |
150–200 (1,7–2,3) |
1 |
12 |
30–16 |
200–350 (2,3–4) |
1 |
24 |
15–6 |
350–500 (4–5,6) |
0,5 |
24 |
< 5 |
> 500 (> 5,6) |
0,5 |
48 |
Пацієнтам із тяжкими інфекціями одноразову дозу можна збільшити на 50 % або відповідно збільшити частоту введення. У таких пацієнтів рекомендується контролювати рівень цефтазидиму у сироватці крові.
У дітей кліренс креатиніну слід відкоригувати відповідно до площі поверхні тіла або до маси тіла.
Діти < 40 кг
Кліренс креатиніну, мл/хв** |
Приблизний рівень креатиніну* у сироватці крові, мкмоль/л (мг/дл) |
Рекомендована індивідуальна доза, мг/кг маси тіла |
Частота дозування, год |
50–31 |
150–200 (1,7–2,3) |
25 |
12 |
30–16 |
200–350 (2,3–4) |
25 |
24 |
15–6 |
350–500 (4–5,6) |
12,5 |
24 |
< 5 |
> 500 (> 5,6) |
12,5 |
48 |
*Це рівень креатиніну у сироватці крові, розрахований відповідно до рекомендацій, який може точно не відповідати рівню зменшення функції нирок у пацієнтів з нирковою недостатністю.
** Кліренс креатиніну, вирахуваний на основі площі поверхні тіла або визначений.
Рекомендується ретельний клінічний нагляд за ефективністю та безпекою застосування.
Рекомендовані підтримувальні дози цефтазидиму при нирковій недостатності: постійна інфузія
Дорослі та діти з масою тіла ≥ 40 кг
Кліренс креатиніну, мл/хв |
Приблизний рівень креатиніну у сироватці крові, мкмоль/л (мг/дл) |
Частота дозування, год |
50–31 |
150–200 (1,7–2,3) |
Вводиться навантажувальна доза 2 г з наступним постійним інфузійним введенням від 1 до 3 г кожні 24 години |
30–16 |
200–350 (2,3–4) |
Вводиться навантажувальна доза 2 г з наступним постійним інфузійним введенням 1 г кожні 24 години |
≤ 15 |
> 350 (4–5,6) |
Не досліджувалося |
Призначати дозу слід зважено. Рекомендується ретельний клінічний нагляд за ефективністю та безпекою застосування.
Діти < 40 кг
Безпека та ефективність застосування Цефтазидиму шляхом постійної внутрішньовенної інфузії дітям, маса тіла яких < 40 кг, із порушеною функцією нирок не встановлені. Рекомендується ретельний клінічний нагляд за ефективністю та безпекою застосування.
Якщо дітям із порушеною функцією нирок необхідно застосувати препарат шляхом постійної внутрішньовенної інфузії, слід кліренс креатиніну скорегувати відповідно до площі поверхні тіла дитини або маси тіла.
Гемодіаліз
Період напіввиведення цефтазидиму із сироватки крові під час гемодіалізу становить від 3 до 5 годин.
Після кожного сеансу гемодіалізу слід вводити підтримувальну дозу цефтазидиму, що рекомендується у таблиці, наведеній нижче.
Перитонеальний діаліз
Цефтазидим можна застосовувати при перитонеальному діалізі у звичайному режимі та при тривалому амбулаторному перитонеальному діалізі.
Крім внутрішньовенного застосування, цефтазидим можна включати до діалізної рідини (зазвичай від 125 до 250 мг на 2 л діалізного розчину).
Для пацієнтів із нирковою недостатністю, яким проводиться тривалий артеріовенозний гемодіаліз або високопоточна гемофільтрація у відділеннях інтенсивної терапії, рекомендована доза становить 1 г на добу одноразово або за кілька прийомів. Для низькопоточної гемофільтрації слід застосовувати дози, як при порушенні функції нирок.
Для пацієнтів, яким проводиться веновенозна гемофільтрація та веновенозний гемодіаліз, рекомендації з дозування наведені у таблицях.
Рекомендації з дозування цефтазидиму для пацієнтів, яким проводиться тривала веновенозна гемофільтрація
Резидуальна функція нирок (кліренс креатиніну, мл/хв) |
Підтримувальна доза (мг) залежно від швидкості ультрафільтрації (мл/хв)а | |||
5 |
16,7 |
33,3 |
50 | |
0 |
250 |
250 |
500 |
500 |
5 |
250 |
250 |
500 |
500 |
10 |
250 |
500 |
500 |
750 |
15 |
250 |
500 |
500 |
750 |
20 |
500 |
500 |
500 |
750 |
аПідтримувальну дозу слід вводити кожні 12 годин.
Рекомендації з дозування цефтазидиму для пацієнтів, яким проводиться тривалий веновенозний гемодіаліз
Резидуальна функція нирок (кліренс креатиніну, мл/хв) |
Підтримуюча доза (мг) для діалізату при швидкості потоку (мл/хв)а | |||||
1 л/год |
2 л/год | |||||
Швидкість ультрафільтрації (л/год) |
Швидкість ультрафільтрації (л/год) | |||||
0,5 |
1 |
2 |
0,5 |
1 |
2 | |
0 |
500 |
500 |
500 |
500 |
500 |
750 |
5 |
500 |
500 |
750 |
500 |
500 |
750 |
10 |
500 |
500 |
750 |
500 |
750 |
1000 |
15 |
500 |
750 |
750 |
750 |
750 |
1000 |
20 |
750 |
750 |
1000 |
750 |
750 |
1000 |
аПідтримувальну дозу слід вводити кожні 12 годин.
Введення.
Денізид вводити внутрішньовенно ін’єкційно або інфузійно, або шляхом глибокої внутрішньом’язової ін’єкції. Рекомендованими ділянками для внутрішньом’язового введення є верхній зовнішній квадрант великого сідничного м’яза або латеральна частина стегна.
Розчини цефтазидиму можна вводити безпосередньо у вену або у систему для внутрішньовенних інфузій, якщо пацієнт отримує рідини парентерально.
Доза залежить від тяжкості захворювання, чутливості, локалізації та типу інфекції, а також від віку та функції нирок пацієнта.
Набута резистентність до антибіотика відрізняється у різних регіонах та може змінюватися з часом, а в окремих штамів може відрізнятися суттєво. Бажано використовувати місцеві дані щодо чутливості до антибіотика, особливо при лікуванні тяжких інфекцій.
Приготування розчину
Цефтазидим сумісний з більшістю широковживаних розчинів для внутрішньовенного введення. Однак не слід застосовувати як розчинник натрію бікарбонат для ін’єкцій (див. «Несумісність»).
Флакони виробляються під зниженим тиском. У міру того, як розчиняється препарат, виділяється діоксид вуглецю і тиск у флаконі підвищується. На невеликі бульбашки діоксиду вуглецю у розчиненому препараті можна не зважати.
Доза, що вводиться |
Необхідна кількість розчинника (мл) |
Приблизна концентрація (мг/мл) | |
1 г |
Внутрішньом’язово Внутрішньовенний болюс Внутрішньовенна інфузія |
3 10 50* |
260 90 20 |
* Розчинення слід проводити у два етапи (див. нижче).
Колір розчину варіює від світло-жовтого до бурштинового залежно від концентрації, розчинника та умов зберігання. При дотриманні рекомендацій дія препарату не залежить від варіацій його забарвлення.
Цефтазидим у концентраціях від 1 мг/мл до 40 мг/мл сумісний з такими розчинами: 0,9 % розчин натрію хлориду; М/6 розчин натрію лактату; розчин Хартмана; 5 % розчин глюкози; 0,225 % розчин натрію хлориду та 5 % розчин глюкози; 0,45 % розчин натрію хлориду та 5 % розчин глюкози; 0,9 % розчин натрію хлориду та 5 % розчин глюкози; 0,18 % розчин натрію хлориду та 4 % розчин глюкози; 10 % розчин глюкози; 10 % розчин глюкози 40 та 0,9 % розчин натрію хлориду; 10 % розчин глюкози 40 та 5 % розчин глюкози; 6 % розчин декстрану 70 та 0,9 % розчин натрію хлориду; 6 % розчин декстрану 70 та 5 % розчин глюкози.
Цефтазидим у концентраціях від 0,05 мг/мл до 0,25 мг/мл сумісний з рідиною для інтраперитонеального діалізу (лактатом).
Цефтазидим для внутрішньом’язового введення можна розчиняти у 0,5 % або 1 % розчині лідокаїну гідрохлориду.
При використанні як розчинника розчину лідокаїну для внутрішньом’язового застосування препарату необхідно врахувати інформацію щодо безпеки лідокаїну.
Ефективність обох препаратів зберігається при змішуванні цефтазидиму у дозі 4 мг/мл з такими речовинами: гідрокортизон (гідрокортизону натрію фосфат) 1 мг/мл у 0,9 % розчині натрію хлориду для ін’єкцій або 0,5 % розчині глюкози; цефуроксим (цефуроксим натрію) 3 мг/мл у 0,9 % розчині натрію хлориду для ін’єкцій; клоксацилін (клоксацилін натрію) 4 мг/мл у 0,9 % розчині натрію хлориду для ін’єкцій; гепарин 10 МО/мл або 50 МО/мл у 0,9 % розчині натрію хлориду для ін’єкцій; калію хлорид 10 мекв/л або 40 мекв/л у 0,9 % розчині натрію хлориду для ін’єкцій.
Вміст флакона Цефтазидиму 1 г, розчинений у 1,5 мл води для ін’єкцій, можна додати до розчину метронідазолу (500 мг у 100 мл), при цьому обидва препарати зберігають свою активність.
Приготування розчинів для внутрішньом’язової або внутрішньовенної болюсної ін’єкції
1. Вколоти голку шприца через кришку флакона і ввести рекомендований об’єм розчинника.
2. Вийняти голку шприца та струсити флакон до отримання прозорого розчину.
3. Перевернути флакон. При повністю введеному поршні шприца вставити голку у флакон. Набрати весь розчин у шприц, при цьому голка весь час повинна бути у розчині. На маленькі бульбашки вуглекислого газу можна не зважати.
Приготування розчинів для внутрішньовенної інфузії (флакони 1 г)
1. Вколоти голку шприца через кришку флакона і ввести 10 мл розчинника.
2. Вийняти голку шприца та струсити флакон до отримання прозорого розчину.
3. Не вставляти голку для повітря до повного розчинення препарату. Вставити голку для повітря через кришку у флакон для послаблення внутрішнього тиску у флаконі.
4. Не виймаючи голку для повітря, довести загальний об’єм до 50 мл. Вийняти голку для повітря, струсити флакон і налагодити систему для інфузій як зазвичай.
Примітка. Щоб забезпечити стерильність препарату, дуже важливо не вставляти голку для повітря через кришку до розчинення препарату.
Приготовлений розчин можна зберігати не більше 8 годин при температурі не вище 25 °С і не більше 24 годин при температурі від 2 до 8 °С.
Діти.
Застосовують дітям з перших днів життя.
Важно! Обязательно получите консультацию лечащего врача перед тем, как купить Цефтазидим пор. для раствора для ин. 1 г фл. №1.
Найдите товар в каталоге
Введите в поиск Цефтазидим пор. для раствора для ин. 1 г фл. №1 и кликните на препарат. Если вы уже в карточке товара и вам доступны характеристики - пропустите этот шаг.
Проверьте наличие и стоимость
Нажмите кнопку "Выбрать аптеку", установите город и проверьте наличие Цефтазидим пор. для раствора для ин. 1 г фл. №1 в удобной для вас аптеке.
Бронируйте несколько препаратов
Если кроме Цефтазидим пор. для раствора для ин. 1 г фл. №1 вам необходимо оформить бронь на другие препараты, используйте иконку "В список".
Выберите аптеку
Чтобы купить Цефтазидим пор. для раствора для ин. 1 г фл. №1, выберите аптеку на карте или в списке аптек, кликните на нее, и товар добавится в корзину.
Проверьте корзину
Проверьте, есть ли Цефтазидим пор. для раствора для ин. 1 г фл. №1 и другие препараты в корзине, нажмите кнопку "Заказать" и укажите номер телефона.
Дождитесь подтверждения заказа
Дождитесь СМС сообщения с подтверждением бронирования препарата Цефтазидим пор. для раствора для ин. 1 г фл. №1 и заберите его в аптеке.
Copyright © 2021-2024 Zdorovi.UA