Лазикс Нео раствор для ин. 10 мг/мл амп. 2 мл №10

ReturnНазад

Лазикс Нео раствор для ин. 10 мг/мл амп. 2 мл №10

Цены на Лазикс Нео раствор для ин. 10 мг/мл амп. 2 мл №10
80.60 - 113.20 грн.
target

найдено в 317 аптеках

80.60 - 113.20 грн.
target

найдено в 317 аптеках

Лазикс Нео раствор для ин. 10 мг/мл амп. 2 мл №10: Характеристики

Средняя цена 100.22 грн.
Категория Мочегонные препараты
Страна Румыния
Производитель С.С. Зентива С.А.
Код ATHC03CA01
Действующее вещество Фуросемид
Фармгруппа Высокоактивные диуретики. Препараты сульфамидами.
Дозировка 10 мг/мл
Форма раствор
Температура хранения от 5°C до 25°C
Международное название Furosemide
Регистрация UA/13555/01/01 от 03.04.2019
Рецепт по рецепту
Срок хранения 3 года

Особенности приема Лазикс Нео раствор для ин. 10 мг/мл амп. 2 мл №10

Детиразрешено
Беременныетолько по жизненным показаниям по назначению врача
Кормящиеразрешено
Аллергияс осторожностью
Диабетс осторожностью
Водителизапрещено
Внимание!Внимание!

Описание препарата Лазикс Нео раствор для ин. 10 мг/мл амп. 2 мл №10 создано на основе официальной инструкции к Лазикс Нео раствор для ин. 10 мг/мл амп. 2 мл №10 и представлено на сайте ZDOROVI.UA только для ознакомительных целей. Не следует использовать описание как инструкцию к самолечению. Проконсультируйтесь с врачом перед покупкой Лазикс Нео раствор для ин. 10 мг/мл амп. 2 мл №10 и помните, что самолечение может быть опасно для Вашего здоровья!

Инструкция проверенаИнструкция проверена и утверждена специалистом
Роксолана Коновалова

Роксолана Коновалова

практикующий провизор, фармацевт высшей категории, специальность - фармация, консультант ZDOROVI.UA

Лазикс Нео раствор для ин. 10 мг/мл амп. 2 мл №10

Короткая инструкция по применению для Лазикс Нео раствор для ин. 10 мг/мл амп. 2 мл №10

print
share
composition

Состав

діюча речовина: фуросемід;

1 мл розчину містить фуросеміду 10 мг;

допоміжні речовини: натрію гідроксид, натрію хлорид, вода для ін’єкцій.

testimony

Показания

Набряки при хронічній застійній серцевій недостатності (якщо необхідне лікування із застосуванням діуретиків).

Набряки при гострій застійній серцевій недостатності.

Набряки при хронічній нирковій недостатності.

Гостра ниркова недостатність, у тому числі у вагітних або під час пологів.

Набряки при захворюваннях печінки (у разі необхідності, для доповнення лікування із застосуванням антагоністів альдостерону).

Гіпертензивний криз (як підтримувальний засіб).

Підтримка форсованого діурезу.

composition

Противопоказания

Гіперчутливість до фуросеміду або до інших компонентів, що входять до складу препарату.

У пацієнтів з алергією на сульфаніламіди (наприклад на сульфаніламідні антибіотики або препарати сульфонілсечовини) може виявитися перехресна чутливість до фуросеміду.

Гіповолемія або зневоднення організму.

Ниркова недостатність з анурією, якщо не спостерігається терапевтична відповідь на фуросемід.

Ниркова недостатність внаслідок отруєння нефротоксичними або гепатотоксичними препаратами.

Тяжка гіпокаліємія.

Тяжка гіпонатріємія.

Прекоматозний або коматозний стани, що асоціюються з печінковою енцефалопатією.

Годування груддю.

Стосовно застосування у період вагітності див. розділ «Застосування у період вагітності або годування груддю».

Usage

Способ применения

Режим дозування встановлює лікар індивідуально, залежно від вираженості розладів водно-електролітного балансу, величини клубочкової фільтрації, тяжкості стану пацієнта. У процесі застосування препарату слід коригувати показники водно-електролітного балансу з урахуванням діурезу і динаміки загального стану пацієнта.

Фуросемід можна призначати внутрішньовенно лише у тому випадку, коли прийом перорально є недоцільним або неефективним (наприклад при порушенні всмоктування у кишечнику) або у разі необхідності швидкого ефекту. У разі застосування внутрішньовенної терапії рекомендується якомога швидший перехід до терапії лікарським засобом для перорального застосування.

Для досягнення оптимальної ефективності та пригнічення зустрічної регуляції загалом віддається перевага безперервній інфузії фуросеміду порівняно з повторними болюсними ін’єкціями.

У випадках, коли безперервна інфузія фуросеміду є недоцільною для подальшого лікування після введення однієї або кількох болюсних доз, віддається перевага подальшій схемі лікування з призначенням низьких доз, які вводять через короткі часові інтервали (приблизно 4 години), порівняно з більшими болюсними дозами, що вводяться через більші проміжки часу.

Для дорослих рекомендована максимальна добова доза фуросеміду 1500 мг.

Для дітей рекомендована доза фуросеміду для парентерального введення становить 1 мг/кг маси тіла, але максимальна добова доза не повинна перевищувати 20 мг.

Спеціальні рекомендації щодо дозування.

Дозування для дорослих загалом базується на використанні нижченаведених рекомендацій.

Набряки при хронічній застійній серцевій недостатності. Рекомендована початкова доза лікарського засобу для перорального прийому становить від 20 мг до 50 мг на добу. У разі необхідності можна регулювати дозу відповідно до терапевтичної відповіді пацієнта. Рекомендується приймати добову дозу, розподілену на 2 або 3 прийоми.

Набряки при гострій застійній серцевій недостатності. Рекомендована початкова доза лікарського засобу становить від 20 до 40 мг, призначати у вигляді болюсної ін’єкції. У разі необхідності можна регулювати дозу відповідно до терапевтичної відповіді пацієнта.

Набряки при хронічній нирковій недостатності. Натрійуретична дія фуросеміду залежить від певної кількості факторів, включаючи ступінь тяжкості ниркової недостатності та баланс натрію. Таким чином, неможливо точно передбачити ефективність дози. Пацієнтам з хронічною нирковою недостатністю слід обережно титрувати дозу для забезпечення поступової початкової втрати рідини. Для дорослих пацієнтів це означає застосування такої дози, що призводить до добового зменшення маси тіла приблизно на 2 кг (приблизно 280 ммоль Na+).

У разі внутрішньовенного введення дозу фуросеміду можна визначати таким чином: лікування розпочинається з введення безперервної внутрішньовенної інфузії 0,1 мг протягом 1 хвилини, потім швидкість введення інфузії збільшується кожні півгодини залежно від відповіді пацієнта.

При гострій нирковій недостатності перед тим, як розпочати застосування фуросеміду, слід компенсувати гіповолемію, артеріальну гіпотензію та суттєвий електролітний та кислотно-лужний дисбаланс.

Рекомендується якомога швидше перейти від внутрішньовенного введення до перорального прийому.

Рекомендована початкова доза становить 40 мг, призначати у вигляді внутрішньовенної ін’єкції. Якщо призначення цієї дози не призводить до бажаного збільшення виведення рідини, фуросемід можна призначати у вигляді безперервної внутрішньовенної інфузії, починаючи з введення від 50 мг до 100 мг лікарського засобу за 1 годину.

Набряки при захворюваннях печінки. Фуросемід призначати як доповнення до терапії антагоністами альдостерону у випадках, коли застосування лише антагоністів альдостерону є недостатнім. Для запобігання ускладнень, таких як ортостатична гіпотензія або порушення електролітного та кислотно-лужного балансу, дозу слід обережно титрувати, щоб забезпечити поступову початкову втрату рідини. Для дорослих пацієнтів це означає введення такої дози, що призводить до добового зменшення маси тіла приблизно на 0,5 кг. Якщо внутрішньовенне введення є абсолютно необхідним, початкова разова доза становить 20-40 мг.

Гіпертензивний криз. Рекомендовану початкову дозу від 20 мг до 40 мг призначати у вигляді внутрішньовенної болюсної ін’єкції. У разі необхідності можна регулювати дозу залежно від терапевтичної відповіді пацієнта.

Підтримка форсованого діурезу у випадку отруєння. Фуросемід призначати внутрішньовенно додатково до введення інфузій електролітних розчинів. Доза залежить від терапевтичної відповіді на фуросемід. Втрату рідини та електролітів слід регулювати до ініціювання та під час лікування. У разі отруєння кислотними або лужними речовинами виведення рідини можна прискорити шляхом алкалізації або окиснення сечі відповідно.

Рекомендована початкова доза становить від 20 мг до 40 мг, призначати внутрішньовенно.

Спеціальні рекомендації щодо застосування.

Внутрішньовенна ін’єкція/інфузія: у разі внутрішньовенного введення фуросемід слід призначати у вигляді повільної ін’єкції або інфузії зі швидкістю не більше 4 мг за 1 хвилину. Пацієнтам із вираженими порушеннями функції печінки (креатинін сироватки крові > 5 мг/дл) рекомендується вводити інфузію зі швидкістю не більше 2,5 мг за 1 хвилину.

Внутрішньом’язова ін’єкція: призначення препарату у вигляді внутрішньом’язової ін’єкції слід обмежувати лише винятковими випадками, коли недоцільний прийом внутрішньо та внутрішньовенне введення. Слід взяти до уваги, що спосіб введення лікарського засобу у вигляді внутрішньом’язової ін’єкції не показаний для лікування гострих станів, таких як набряк легенів.

Інфузію препарату Лазикс Нео не слід здійснювати разом з іншими лікарськими засобами!

Лазикс Нео являє собою розчин з рівнем рН приблизно 9, що не має буферної ємкості. Таким чином, активний компонент може випасти в осад при значеннях рівня рН нижче 7. У випадку розведення розчину слід звернути увагу на забезпечення рівня рН розведеного розчину у межах від слабко лужного до нейтрального.

0,9 % розчин натрію хлориду можна застосовувати як розчинник. Рекомендується застосовувати розведені розчини якомога швидше.

Діти.

Для дітей дозу необхідно зменшувати відповідно до маси тіла (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).

Аналоги для Лазикс Нео раствор для ин. 10 мг/мл амп. 2 мл №10

Показать еще

Покупают с Лазикс Нео раствор для ин. 10 мг/мл амп. 2 мл №10

Часто задаваемые вопросы

Ниже собраны популярные вопросы пользователей сервиса Zdorovi.UA про Лазикс Нео раствор для ин. 10 мг/мл амп. 2 мл №10, а также ответы на них.

Какая цена на Лазикс Нео раствор для ин. 10 мг/мл амп. 2 мл №10?

plus-icon

Цены на Лазикс Нео раствор для ин. 10 мг/мл амп. 2 мл №10 в Украине начинаются от 80.6 до 113.2, препарат доступен в 317 аптеках.

От чего помогает Лазикс Нео раствор для ин. 10 мг/мл амп. 2 мл №10?

plus-icon

Показания к применению Лазикс Нео раствор для ин. 10 мг/мл амп. 2 мл №10:

Набряки при хронічній застійній серцевій недостатності (якщо необхідне лікування із застосуванням діуретиків).

Набряки при гострій застійній серцевій недостатності.

Набряки при хронічній нирковій недостатності.

Гостра ниркова недостатність, у тому числі у вагітних або під час пологів.

Набряки при захворюваннях печінки (у разі необхідності, для доповнення лікування із застосуванням антагоністів альдостерону).

Гіпертензивний криз (як підтримувальний засіб).

Підтримка форсованого діурезу.

Какая дозировка препарата?

plus-icon

Дозировка Лазикс Нео раствор для ин. 10 мг/мл амп. 2 мл №10: 10 мг/мл.

Где можно ознакомиться с инструкцией к Лазикс Нео раствор для ин. 10 мг/мл амп. 2 мл №10?

plus-icon

Инструкция к Лазикс Нео раствор для ин. 10 мг/мл амп. 2 мл №10 всегда содержится в упаковке препарата. Также вы можете найти необходимую информацию на этой странице в блоке "Инструкция по применению".

Какой состав Лазикс Нео раствор для ин. 10 мг/мл амп. 2 мл №10?

plus-icon

С составом Лазикс Нео раствор для ин. 10 мг/мл амп. 2 мл №10 можно ознакомиться ниже.

діюча речовина: фуросемід;

1 мл розчину містить фуросеміду 10 мг;

допоміжні речовини: натрію гідроксид, натрію хлорид, вода для ін’єкцій.

Как принимать Лазикс Нео раствор для ин. 10 мг/мл амп. 2 мл №10?

plus-icon

Режим дозування встановлює лікар індивідуально, залежно від вираженості розладів водно-електролітного балансу, величини клубочкової фільтрації, тяжкості стану пацієнта. У процесі застосування препарату слід коригувати показники водно-електролітного балансу з урахуванням діурезу і динаміки загального стану пацієнта.

Фуросемід можна призначати внутрішньовенно лише у тому випадку, коли прийом перорально є недоцільним або неефективним (наприклад при порушенні всмоктування у кишечнику) або у разі необхідності швидкого ефекту. У разі застосування внутрішньовенної терапії рекомендується якомога швидший перехід до терапії лікарським засобом для перорального застосування.

Для досягнення оптимальної ефективності та пригнічення зустрічної регуляції загалом віддається перевага безперервній інфузії фуросеміду порівняно з повторними болюсними ін’єкціями.

У випадках, коли безперервна інфузія фуросеміду є недоцільною для подальшого лікування після введення однієї або кількох болюсних доз, віддається перевага подальшій схемі лікування з призначенням низьких доз, які вводять через короткі часові інтервали (приблизно 4 години), порівняно з більшими болюсними дозами, що вводяться через більші проміжки часу.

Для дорослих рекомендована максимальна добова доза фуросеміду 1500 мг.

Для дітей рекомендована доза фуросеміду для парентерального введення становить 1 мг/кг маси тіла, але максимальна добова доза не повинна перевищувати 20 мг.

Спеціальні рекомендації щодо дозування.

Дозування для дорослих загалом базується на використанні нижченаведених рекомендацій.

Набряки при хронічній застійній серцевій недостатності. Рекомендована початкова доза лікарського засобу для перорального прийому становить від 20 мг до 50 мг на добу. У разі необхідності можна регулювати дозу відповідно до терапевтичної відповіді пацієнта. Рекомендується приймати добову дозу, розподілену на 2 або 3 прийоми.

Набряки при гострій застійній серцевій недостатності. Рекомендована початкова доза лікарського засобу становить від 20 до 40 мг, призначати у вигляді болюсної ін’єкції. У разі необхідності можна регулювати дозу відповідно до терапевтичної відповіді пацієнта.

Набряки при хронічній нирковій недостатності. Натрійуретична дія фуросеміду залежить від певної кількості факторів, включаючи ступінь тяжкості ниркової недостатності та баланс натрію. Таким чином, неможливо точно передбачити ефективність дози. Пацієнтам з хронічною нирковою недостатністю слід обережно титрувати дозу для забезпечення поступової початкової втрати рідини. Для дорослих пацієнтів це означає застосування такої дози, що призводить до добового зменшення маси тіла приблизно на 2 кг (приблизно 280 ммоль Na+).

У разі внутрішньовенного введення дозу фуросеміду можна визначати таким чином: лікування розпочинається з введення безперервної внутрішньовенної інфузії 0,1 мг протягом 1 хвилини, потім швидкість введення інфузії збільшується кожні півгодини залежно від відповіді пацієнта.

При гострій нирковій недостатності перед тим, як розпочати застосування фуросеміду, слід компенсувати гіповолемію, артеріальну гіпотензію та суттєвий електролітний та кислотно-лужний дисбаланс.

Рекомендується якомога швидше перейти від внутрішньовенного введення до перорального прийому.

Рекомендована початкова доза становить 40 мг, призначати у вигляді внутрішньовенної ін’єкції. Якщо призначення цієї дози не призводить до бажаного збільшення виведення рідини, фуросемід можна призначати у вигляді безперервної внутрішньовенної інфузії, починаючи з введення від 50 мг до 100 мг лікарського засобу за 1 годину.

Набряки при захворюваннях печінки. Фуросемід призначати як доповнення до терапії антагоністами альдостерону у випадках, коли застосування лише антагоністів альдостерону є недостатнім. Для запобігання ускладнень, таких як ортостатична гіпотензія або порушення електролітного та кислотно-лужного балансу, дозу слід обережно титрувати, щоб забезпечити поступову початкову втрату рідини. Для дорослих пацієнтів це означає введення такої дози, що призводить до добового зменшення маси тіла приблизно на 0,5 кг. Якщо внутрішньовенне введення є абсолютно необхідним, початкова разова доза становить 20-40 мг.

Гіпертензивний криз. Рекомендовану початкову дозу від 20 мг до 40 мг призначати у вигляді внутрішньовенної болюсної ін’єкції. У разі необхідності можна регулювати дозу залежно від терапевтичної відповіді пацієнта.

Підтримка форсованого діурезу у випадку отруєння. Фуросемід призначати внутрішньовенно додатково до введення інфузій електролітних розчинів. Доза залежить від терапевтичної відповіді на фуросемід. Втрату рідини та електролітів слід регулювати до ініціювання та під час лікування. У разі отруєння кислотними або лужними речовинами виведення рідини можна прискорити шляхом алкалізації або окиснення сечі відповідно.

Рекомендована початкова доза становить від 20 мг до 40 мг, призначати внутрішньовенно.

Спеціальні рекомендації щодо застосування.

Внутрішньовенна ін’єкція/інфузія: у разі внутрішньовенного введення фуросемід слід призначати у вигляді повільної ін’єкції або інфузії зі швидкістю не більше 4 мг за 1 хвилину. Пацієнтам із вираженими порушеннями функції печінки (креатинін сироватки крові > 5 мг/дл) рекомендується вводити інфузію зі швидкістю не більше 2,5 мг за 1 хвилину.

Внутрішньом’язова ін’єкція: призначення препарату у вигляді внутрішньом’язової ін’єкції слід обмежувати лише винятковими випадками, коли недоцільний прийом внутрішньо та внутрішньовенне введення. Слід взяти до уваги, що спосіб введення лікарського засобу у вигляді внутрішньом’язової ін’єкції не показаний для лікування гострих станів, таких як набряк легенів.

Інфузію препарату Лазикс Нео не слід здійснювати разом з іншими лікарськими засобами!

Лазикс Нео являє собою розчин з рівнем рН приблизно 9, що не має буферної ємкості. Таким чином, активний компонент може випасти в осад при значеннях рівня рН нижче 7. У випадку розведення розчину слід звернути увагу на забезпечення рівня рН розведеного розчину у межах від слабко лужного до нейтрального.

0,9 % розчин натрію хлориду можна застосовувати як розчинник. Рекомендується застосовувати розведені розчини якомога швидше.

Діти.

Для дітей дозу необхідно зменшувати відповідно до маси тіла (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).

Можно ли принимать Лазикс Нео раствор для ин. 10 мг/мл амп. 2 мл №10 при беременности?

plus-icon

Согласно инструкции по применению Лазикс Нео раствор для ин. 10 мг/мл амп. 2 мл №10, принимать при беременности: только по жизненным показаниям по назначению врача

Можно ли Лазикс Нео раствор для ин. 10 мг/мл амп. 2 мл №10 детям?

plus-icon

Применение для детей: разрешено. Обязательно проконсультируйтесь с врачом перед приемом Лазикс Нео раствор для ин. 10 мг/мл амп. 2 мл №10 вашим ребенком.

Нужен ли рецепт, чтобы купить Лазикс Нео раствор для ин. 10 мг/мл амп. 2 мл №10 в аптеках Украины?

plus-icon

Категория отпуска на Лазикс Нео раствор для ин. 10 мг/мл амп. 2 мл №10 - по рецепту.

Важно! Обязательно получите консультацию лечащего врача перед тем, как купить Лазикс Нео раствор для ин. 10 мг/мл амп. 2 мл №10.

Процесс покупки Лазикс Нео раствор для ин. 10 мг/мл амп. 2 мл №10

Найдите товар в каталоге
Шаг №1

Найдите товар в каталоге

Введите в поиск Лазикс Нео раствор для ин. 10 мг/мл амп. 2 мл №10 и кликните на препарат. Если вы уже в карточке товара и вам доступны характеристики - пропустите этот шаг.

Проверьте наличие и стоимость
Шаг №2

Проверьте наличие и стоимость

Нажмите кнопку "Выбрать аптеку", установите город и проверьте наличие Лазикс Нео раствор для ин. 10 мг/мл амп. 2 мл №10 в удобной для вас аптеке.

Бронируйте несколько препаратов
Шаг №3

Бронируйте несколько препаратов

Если кроме Лазикс Нео раствор для ин. 10 мг/мл амп. 2 мл №10 вам необходимо оформить бронь на другие препараты, используйте иконку "В список".

Выберите аптеку
Шаг №4

Выберите аптеку

Чтобы купить Лазикс Нео раствор для ин. 10 мг/мл амп. 2 мл №10, выберите аптеку на карте или в списке аптек, кликните на нее, и товар добавится в корзину.

Проверьте корзину
Шаг №5

Проверьте корзину

Проверьте, есть ли Лазикс Нео раствор для ин. 10 мг/мл амп. 2 мл №10 и другие препараты в корзине, нажмите кнопку "Заказать" и укажите номер телефона.

Дождитесь подтверждения заказа
Шаг №6

Дождитесь подтверждения заказа

Дождитесь СМС сообщения с подтверждением бронирования препарата Лазикс Нео раствор для ин. 10 мг/мл амп. 2 мл №10 и заберите его в аптеке.