Особливості прийому Лораксон пор. для розчину для ін. 1000 мг фл. №12
Діти
за призначенням лікаря
Вагітні
за призначенням лікаря
Годуючі
за призначенням лікаря
Алергія
з обережністю
Діабет
з обережністю
Водії
з обережністю, можливо запаморочення
Увага!
Опис препарату Лораксон пор. для розчину для ін. 1000 мг фл. №12 створено на основі офіціальної інструкції до Лораксон пор. для розчину для ін. 1000 мг фл. №12 та представлено на сайті ZDOROVI.UA тільки з метою ознайомлення. Не слід використовувати опис як інструкцію для самолікування. Проконсультуйтесь з лікарем перед покупкою Лораксон пор. для розчину для ін. 1000 мг фл. №12 та памʼятайте, що самолікування може бути небезпечним для Вашого здоровʼя!
Інструкція перевірена та затверджена фахівцем
Аліна Шевченко
практикуючий провізор, фармацевт вищої категорії, спеціальність - фармація, консультант ZDOROVI.UA
Лораксон пор. для розчину для ін. 1000 мг фл. №12
Коротка інструкція із застосування для Лораксон пор. для розчину для ін. 1000 мг фл. №12
Склад
діюча речовина: цефтриаксон;
1 флакон містить цефтриаксон натрію у кількості, що відповідає цефтриаксону 500 мг або 1000 мг.
Показання
Лораксон застосовувати для лікування нижчезазначених інфекцій у дорослих і дітей, у тому числі доношених новонароджених (від народження):
– бактеріальний менінгіт;
– позалікарняна пневмонія;
– госпітальна пневмонія;
– гострий середній отит;
– внутрішньочеревні інфекції;
– ускладнені інфекції сечовивідних шляхів (включаючи пієлонефрит);
– інфекції кісток і суглобів;
– ускладнені інфекції шкіри і м’яких тканин;
– гонорея;
– сифіліс;
– бактеріальний ендокардит.
Лораксон можна застосовувати для:
– лікування гострого ускладнення хронічної обструктивної хвороби легень у дорослих;
– для лікування дисемінованого бореліозу Лайма (раннього (ІІ стадія) і пізнього (ІІІ стадія)) у дорослих і дітей, включаючи новонароджених віком від 15 днів;
– передопераційна профілактика інфекцій у місці хірургічного втручання;
– для ведення пацієнтів з нейтропенією, у яких розвилася пропасниця з підозрою на бактеріальну інфекцію;
– для лікування пацієнтів з бактеріємією, яка виникла у зв’язку з будь-якою з вищезазначених інфекцій або якщо є підозра на будь-яку із вищезазначених інфекцій.
Лораксон слід призначати разом з іншими антибактеріальними препаратами у випадку, якщо можливий діапазон бактеріальних збудників не підпадає під його спектр дії (див. розділ «Особливості застосування»).
Слід брати до уваги офіційні рекомендації щодо відповідного застосування антибактеріальних засобів.
Протипоказання
Підвищена чутливість до цефтриаксону, або до будь-якого іншого цефалоспорину. Наявність в анамнезі тяжких реакцій гіперчутливості (наприклад, анафілактичних реакцій) до будь-якого іншого типу бета-лактамних антибактеріальних засобів (пеніцилінів, монобактамів та карбапенемів).
Цефтриаксон протипоказаний:
недоношеним новонародженим віком ≤ 41 тиждень з урахуванням терміну внутрішньоутробного розвитку (гестаційний вік + вік після народження)*;
доношеним новонародженим (віком ≤ 28 днів):
- із гіпербілірубінемією, жовтяницею, гіпоальбумінемією або ацидозом, оскільки при таких станах зв’язування білірубіну, імовірно, порушене*;
- які потребують (або очікується, що потребуватимуть) внутрішньовенного введення препаратів кальцію або інфузій кальційвмісних розчинів, оскільки існує ризик утворення преципітатів кальцієвої солі цефтриаксону (див. розділи «Особливості застосування» та «Побічні реакції»).
* У дослідженнях іn vitro було показано, що цефтриаксон може витісняти білірубін зі зв’язку з альбуміном сироватки крові, що призводить до можливого ризику розвитку білірубінової енцефалопатії у таких пацієнтів.
Перед внутрішньом’язовим введенням цефтриаксону слід обов’язково виключити наявність протипоказань до застосування лідокаїну, якщо його застосовувати у якості розчинника (див. розділ «Особливості застосування»). Див. інструкцію для медичного застосування лідокаїну, особливо протипоказання.
Розчини цефтриаксону, що містять лідокаїн, ніколи не слід вводити внутрішньовенно.
Спосіб застосування
Дозування
Доза препарату залежить від тяжкості, чутливості, локалізації і типу інфекції, а також від віку і функції печінки та нирок пацієнта.
Нижче наведені дози є загально рекомендованими для цих показань. В особливо тяжких випадках слід застосовувати найвищу дозу із рекомендованого діапазону.
Дорослі та діти віком від 12 років (≥ 50 кг).
Доза цефтриаксону*
Частота введення**
Показання
1–2 г
Один раз на добу
Позалікарняна пневмонія
Гостре ускладнення хронічної обструктивної хвороби легень
Внутрішньочеревні інфекції
Ускладнені інфекції сечовивідних шляхів (включаючи пієлонефрит)
2 г
Один раз на добу
Госпітальна пневмонія
Ускладнені інфекції шкіри і м’яких тканин
Інфекції кісток і суглобів
2–4 г
Один раз на добу
Ведення пацієнтів з нейтропенією, у яких розвилася пропасниця і є підозра на бактеріальну інфекцію
Бактеріальний ендокардит
Бактеріальний менінгіт
* При документально підтвердженій бактеріємії слід розглянути питання про застосування найвищої дози із рекомендованого діапазону.
** У разі застосування доз, що перевищують 2 г на добу, слід розглянути питання про введення препарату двічі на добу (з 12-годинним інтервалом).
Показання у дорослих і дітей віком від 12 років (≥50 кг), які потребують особливих схем дозування:
Гострий середній отит
Може бути застосована одноразова внутрішньом’язова доза 1–2 г Лораксону.
Деякі дані свідчать, що у випадку, коли стан пацієнта тяжкий або попередня терапія була неефективною, Лораксон може бути ефективним при внутрішньом’язовому введенні у дозі 1 – 2 г на добу протягом 3 днів.
Передопераційна профілактика інфекцій у місці хірургічного втручання
2 г одноразово перед операцією.
Гонорея
Разова доза 500 мг внутрішньом’язово.
Сифіліс
Загально рекомендованими дозами є 500 мг – 1 г один раз на добу зі збільшенням дози до 2 г один раз на добу при нейросифілісі протягом 10–14 днів. Рекомендації щодо дозування при сифілісі, включаючи нейросифіліс, базуються на обмежених даних. Слід також враховувати національні або місцеві рекомендації.
Дисемінований бореліоз Лайма (ранній (ІІ стадія) і пізній (ІІІ стадія))
По 2 г один раз на добу протягом 14–21 дня. Рекомендована тривалість лікування варіює, слід також враховувати національні або місцеві рекомендації.
Діти
Новонароджені, немовлята та діти віком від 15 днів до 12 років (<50 кг)
Дітям з масою тіла 50 кг або більше слід застосувати звичайні дози для дорослих.
Доза цефтриаксону*
Частота введення**
Показання
50–80 мг/кг
Один раз на добу
Внутрішньочеревні інфекції
Ускладнені інфекції сечовивідних шляхів (включаючи пієлонефрит)
Позалікарняна пневмонія
Госпітальна пневмонія
50–100 мг/кг
(максимально 4 г)
Один раз на добу
Ускладнені інфекції шкіри і м’яких тканин
Інфекції кісток і суглобів
Ведення пацієнтів з нейтропенією, у яких розвилася пропасниця і є підозрою на бактеріальну інфекцію
80–100 мг/кг
(максимально 4 г)
Один раз на добу
Бактеріальний менінгіт
100 мг/кг
(максимально 4 г)
Один раз на добу
Бактеріальний ендокардит
* При документально підтвердженій бактеріємії слід розглянути питання про застосування найвищої дози із рекомендованого діапазону.
** У разі застосування доз, що перевищують 2 г на добу, слід розглянути питання про введення препарату двічі на добу (з 12-годинним інтервалом).
Показання у новонароджених, немовлят та дітей віком від 15 днів до 12 років (<50 кг), які потребують особливих схем дозування.
Гострий середній отит
Для початкового лікування гострого середнього отиту може бути застосована одноразова внутрішньом’язова ін’єкція Лораксону у дозі 50 мг/кг. Деякі дані свідчать, що у випадку, коли стан дитини тяжкий або попередня терапія була неефективною, Лораксон може бути ефективним при внутрішньом’язовому введенні в дозі 50 мг/кг на добу протягом 3 днів.
Передопераційна профілактика інфекцій у місці хірургічного втручання
50–80 мг/кг одноразово перед операцією.
Сифіліс
Загально рекомендованими дозами є 75–100 мг/кг (максимально 4 г) один раз на добу протягом 10–14 днів. Рекомендації щодо дозування при сифілісі, включаючи нейросифіліс, базуються на дуже обмежених даних. Слід також враховувати національні або місцеві рекомендації.
Дисемінований бореліоз Лайма (ранній (ІІ стадія) і пізній (ІІІ стадія))
50–80 мг/кг один раз на добу протягом 14–21 дня. Рекомендована тривалість лікування варіює, слід також враховувати національні або місцеві рекомендації.
Новонароджені віком 0–14 днів
Лораксон протипоказаний для застосування недоношеним новонародженим з постменструальним віком до 41 тижня (гестаційний вік + календарний вік).
Доза цефтриаксону*
Частота введення
Показання
20–50 мг/кг
Один раз на добу
Внутрішньочеревні інфекції
Ускладнені інфекції шкіри і м’яких тканин
Ускладнені інфекції сечовивідних шляхів (включаючи пієлонефрит)
Позалікарняна пневмонія
Госпітальна пневмонія
Інфекції кісток і суглобів
Ведення пацієнтів з нейтропенією, у яких розвилася пропасниця і є підозра на бактеріальну інфекцію
50 мг/кг
Один раз на добу
Бактеріальний менінгіт
Бактеріальний ендокардит
* При документально підтвердженій бактеріємії слід розглянути питання про застосування найвищої дози із рекомендованого діапазону.
Не слід перевищувати максимальну добову дозу 50 мг/кг.
Показання у новонароджених віком 0–14 днів, що потребують особливих схем дозування:
Гострий середній отит
Для початкового лікування гострого середнього отиту може бути застосована одноразова внутрішньом’язова ін’єкція Лораксону у дозі 50 мг/кг.
Передопераційна профілактика інфекцій у місці хірургічного втручання
20 – 50 мг/кг одноразово перед операцією.
Сифіліс
Загально рекомендованою дозою є 50 мг/кг один раз на добу протягом 10–14 днів. Рекомендації щодо дозування при сифілісі, включаючи нейросифіліс, базуються на дуже обмежених даних. Слід також враховувати національні або місцеві рекомендації.
Тривалість лікування
Тривалість лікування залежить від перебігу хвороби. Враховуючи загальні рекомендації щодо антибіотикотерапії, застосування цефтриаксону слід продовжувати протягом 48–72 годин після зникнення пропасниці або підтвердження досягнення ерадикації бактеріальної інфекції.
Пацієнти літнього віку
За умови задовільної функції нирок і печінки корекція дози пацієнтам літнього віку не потрібна.
Пацієнти з печінковою недостатністю
Наявні дані свідчать про відсутність необхідності коригувати дозу у пацієнтів з легкою або помірною печінковою недостатністю, якщо функція нирок не порушена.
Немає даних досліджень щодо пацієнтів з тяжкою печінковою недостатністю (див. розділ Фармакокінетика).
Пацієнти з нирковою недостатністю
У пацієнтів з порушеною нирковою функцією немає необхідності знижувати дозу цефтриаксону, якщо функція нирок не порушена. Лише у разі ниркової недостатності у передтермінальній стадії (кліренс креатиніну менше 10 мл/хв) добова доза цефтриаксону не має перевищувати 2 г.
Хворим, які знаходяться на діалізі, немає потреби в додатковому введенні препарату після діалізу. Цефтриаксон не видаляється з організму шляхом перитонеального діалізу або гемодіалізу. Рекомендується ретельний клінічний моніторинг безпеки та ефективності препарату.
Пацієнти з тяжким порушенням функції печінки і нирки
При одночасному тяжкому порушенні функцій нирок та печінки рекомендується ретельний клінічний моніторинг безпеки та ефективності препарату.
Спосіб введення
Внутрішньом’язове введення
Лораксон можна вводити шляхом глибокої внутрішньом’язової ін’єкції. Внутрішньом’язову ін’єкцію слід робити у центр відносно великого м’яза. Рекомендується вводити не більше 1 г в одну ділянку.
Якщо лідокаїн застосовувати в якості розчинника, отриманий розчин ніколи не слід вводити внутрішньовенно (див. розділ «Протипоказання»). Для детальної інформації рекомендується ознайомитися з інструкцією для медичного застосування лідокаїну.
Застосування лідокаїну передбачає попереднє проведення проби для визначення індивідуальної чутливості до цього лікарського засобу.
Внутрішньовенне введення
Лораксон можна вводити шляхом внутрішньовенної інфузії тривалістю не менше 30 хвилин (шлях, якому віддається перевага) або шляхом повільної внутрішньовенної ін’єкції тривалістю більше 5 хвилин. Внутрішньовенне переривчасте введення слід здійснювати протягом 5 хвилин переважно у великі вени. Внутрішньовенні дози по 50 мг/кг або більше слід вводити шляхом інфузії немовлятам і дітям віком до 12 років. Новонародженим внутрішньовенні дози слід вводити протягом 60 хвилин з метою зменшення потенційного ризику білірубінової енцефалопатії (див. розділи «Протипоказання» та «Особливості застосування»). Питання про внутрішньом’язове введення слід розглядати, коли внутрішньовенний шлях введення неможливий або менш прийнятний для пацієнта. Дози, що перевищують 2 г, слід вводити внутрішньовенно.
Цефтриаксон протипоказаний новонародженим (≤ 28 днів), якщо їм потрібне (або очікується, що буде потрібне) лікування кальційвмісними внутрішньовенними розчинами, включаючи інфузійні розчини, які містять кальцій, такі як парентеральне харчування, у зв’язку з ризиком утворення преципітатів кальцієвих солей цефтриаксону (див. розділ «Протипоказання»).
Не можна використовувати розчинники, які містять кальцій, такі як розчин Рінгера чи розчин Гартмана, для розчинення цефтриаксону у флаконах або для подальшого розведення відновленого розчину для внутрішньовенного введення, оскільки може утворитися преципітат. Виникнення преципітатів кальцієвих солей цефтриаксону також може відбуватися при змішуванні цефтриаксону з розчинами, які містять кальцій в одній інфузійній системі для внутрішньовенного введення. Тому не можна змішувати або одночасно вводити цефтриаксон з розчинами, які містять кальцій (див. розділи «Протипоказання», «Особливості застосування» та «Несумісність»).
З метою передопераційної профілактики інфекцій у місці хірургічного втручання цефтриаксон слід вводити за 30–90 хвилин до хірургічного втручання.
Діти.
Препарат застосовувати дітям згідно з дозуванням, вказаним у розділі «Спосіб застосування та дози».
Аналоги для Лораксон пор. для розчину для ін. 1000 мг фл. №12
Нижче зібрані популярні питання користувачів сервісу Zdorovi.UA про Лораксон пор. для розчину для ін. 1000 мг фл. №12, а також відповіді на них.
Яка ціна на Лораксон пор. для розчину для ін. 1000 мг фл. №12?
Ціни на Лораксон пор. для розчину для ін. 1000 мг фл. №12 в Україні починаються від 515.74 до 1373.4, препарат доступний в 137 аптеках.
Від чого допомагає Лораксон пор. для розчину для ін. 1000 мг фл. №12?
Показання препарату Лораксон пор. для розчину для ін. 1000 мг фл. №12:
Лораксон застосовувати для лікування нижчезазначених інфекцій у дорослих і дітей, у тому числі доношених новонароджених (від народження):
– бактеріальний менінгіт;
– позалікарняна пневмонія;
– госпітальна пневмонія;
– гострий середній отит;
– внутрішньочеревні інфекції;
– ускладнені інфекції сечовивідних шляхів (включаючи пієлонефрит);
– інфекції кісток і суглобів;
– ускладнені інфекції шкіри і м’яких тканин;
– гонорея;
– сифіліс;
– бактеріальний ендокардит.
Лораксон можна застосовувати для:
– лікування гострого ускладнення хронічної обструктивної хвороби легень у дорослих;
– для лікування дисемінованого бореліозу Лайма (раннього (ІІ стадія) і пізнього (ІІІ стадія)) у дорослих і дітей, включаючи новонароджених віком від 15 днів;
– передопераційна профілактика інфекцій у місці хірургічного втручання;
– для ведення пацієнтів з нейтропенією, у яких розвилася пропасниця з підозрою на бактеріальну інфекцію;
– для лікування пацієнтів з бактеріємією, яка виникла у зв’язку з будь-якою з вищезазначених інфекцій або якщо є підозра на будь-яку із вищезазначених інфекцій.
Лораксон слід призначати разом з іншими антибактеріальними препаратами у випадку, якщо можливий діапазон бактеріальних збудників не підпадає під його спектр дії (див. розділ «Особливості застосування»).
Слід брати до уваги офіційні рекомендації щодо відповідного застосування антибактеріальних засобів.
Яке дозування препарату?
Дозування Лораксон пор. для розчину для ін. 1000 мг фл. №12: 1000 мг.
Де можна ознайомитись з інструкцією до Лораксон пор. для розчину для ін. 1000 мг фл. №12?
Інструкція Лораксон пор. для розчину для ін. 1000 мг фл. №12 завжди міститься в упаковці препарату. Також ви можете знайти необхідну інформацію на цій сторінці в блоці "Інструкція до застосування".
Який склад Лораксон пор. для розчину для ін. 1000 мг фл. №12?
Зі складом Лораксон пор. для розчину для ін. 1000 мг фл. №12 можна ознайомитись нижче.
діюча речовина: цефтриаксон;
1 флакон містить цефтриаксон натрію у кількості, що відповідає цефтриаксону 500 мг або 1000 мг.
Як приймати Лораксон пор. для розчину для ін. 1000 мг фл. №12?
Дозування
Доза препарату залежить від тяжкості, чутливості, локалізації і типу інфекції, а також від віку і функції печінки та нирок пацієнта.
Нижче наведені дози є загально рекомендованими для цих показань. В особливо тяжких випадках слід застосовувати найвищу дозу із рекомендованого діапазону.
Дорослі та діти віком від 12 років (≥ 50 кг).
Доза цефтриаксону*
Частота введення**
Показання
1–2 г
Один раз на добу
Позалікарняна пневмонія
Гостре ускладнення хронічної обструктивної хвороби легень
Внутрішньочеревні інфекції
Ускладнені інфекції сечовивідних шляхів (включаючи пієлонефрит)
2 г
Один раз на добу
Госпітальна пневмонія
Ускладнені інфекції шкіри і м’яких тканин
Інфекції кісток і суглобів
2–4 г
Один раз на добу
Ведення пацієнтів з нейтропенією, у яких розвилася пропасниця і є підозра на бактеріальну інфекцію
Бактеріальний ендокардит
Бактеріальний менінгіт
* При документально підтвердженій бактеріємії слід розглянути питання про застосування найвищої дози із рекомендованого діапазону.
** У разі застосування доз, що перевищують 2 г на добу, слід розглянути питання про введення препарату двічі на добу (з 12-годинним інтервалом).
Показання у дорослих і дітей віком від 12 років (≥50 кг), які потребують особливих схем дозування:
Гострий середній отит
Може бути застосована одноразова внутрішньом’язова доза 1–2 г Лораксону.
Деякі дані свідчать, що у випадку, коли стан пацієнта тяжкий або попередня терапія була неефективною, Лораксон може бути ефективним при внутрішньом’язовому введенні у дозі 1 – 2 г на добу протягом 3 днів.
Передопераційна профілактика інфекцій у місці хірургічного втручання
2 г одноразово перед операцією.
Гонорея
Разова доза 500 мг внутрішньом’язово.
Сифіліс
Загально рекомендованими дозами є 500 мг – 1 г один раз на добу зі збільшенням дози до 2 г один раз на добу при нейросифілісі протягом 10–14 днів. Рекомендації щодо дозування при сифілісі, включаючи нейросифіліс, базуються на обмежених даних. Слід також враховувати національні або місцеві рекомендації.
Дисемінований бореліоз Лайма (ранній (ІІ стадія) і пізній (ІІІ стадія))
По 2 г один раз на добу протягом 14–21 дня. Рекомендована тривалість лікування варіює, слід також враховувати національні або місцеві рекомендації.
Діти
Новонароджені, немовлята та діти віком від 15 днів до 12 років (<50 кг)
Дітям з масою тіла 50 кг або більше слід застосувати звичайні дози для дорослих.
Доза цефтриаксону*
Частота введення**
Показання
50–80 мг/кг
Один раз на добу
Внутрішньочеревні інфекції
Ускладнені інфекції сечовивідних шляхів (включаючи пієлонефрит)
Позалікарняна пневмонія
Госпітальна пневмонія
50–100 мг/кг
(максимально 4 г)
Один раз на добу
Ускладнені інфекції шкіри і м’яких тканин
Інфекції кісток і суглобів
Ведення пацієнтів з нейтропенією, у яких розвилася пропасниця і є підозрою на бактеріальну інфекцію
80–100 мг/кг
(максимально 4 г)
Один раз на добу
Бактеріальний менінгіт
100 мг/кг
(максимально 4 г)
Один раз на добу
Бактеріальний ендокардит
* При документально підтвердженій бактеріємії слід розглянути питання про застосування найвищої дози із рекомендованого діапазону.
** У разі застосування доз, що перевищують 2 г на добу, слід розглянути питання про введення препарату двічі на добу (з 12-годинним інтервалом).
Показання у новонароджених, немовлят та дітей віком від 15 днів до 12 років (<50 кг), які потребують особливих схем дозування.
Гострий середній отит
Для початкового лікування гострого середнього отиту може бути застосована одноразова внутрішньом’язова ін’єкція Лораксону у дозі 50 мг/кг. Деякі дані свідчать, що у випадку, коли стан дитини тяжкий або попередня терапія була неефективною, Лораксон може бути ефективним при внутрішньом’язовому введенні в дозі 50 мг/кг на добу протягом 3 днів.
Передопераційна профілактика інфекцій у місці хірургічного втручання
50–80 мг/кг одноразово перед операцією.
Сифіліс
Загально рекомендованими дозами є 75–100 мг/кг (максимально 4 г) один раз на добу протягом 10–14 днів. Рекомендації щодо дозування при сифілісі, включаючи нейросифіліс, базуються на дуже обмежених даних. Слід також враховувати національні або місцеві рекомендації.
Дисемінований бореліоз Лайма (ранній (ІІ стадія) і пізній (ІІІ стадія))
50–80 мг/кг один раз на добу протягом 14–21 дня. Рекомендована тривалість лікування варіює, слід також враховувати національні або місцеві рекомендації.
Новонароджені віком 0–14 днів
Лораксон протипоказаний для застосування недоношеним новонародженим з постменструальним віком до 41 тижня (гестаційний вік + календарний вік).
Доза цефтриаксону*
Частота введення
Показання
20–50 мг/кг
Один раз на добу
Внутрішньочеревні інфекції
Ускладнені інфекції шкіри і м’яких тканин
Ускладнені інфекції сечовивідних шляхів (включаючи пієлонефрит)
Позалікарняна пневмонія
Госпітальна пневмонія
Інфекції кісток і суглобів
Ведення пацієнтів з нейтропенією, у яких розвилася пропасниця і є підозра на бактеріальну інфекцію
50 мг/кг
Один раз на добу
Бактеріальний менінгіт
Бактеріальний ендокардит
* При документально підтвердженій бактеріємії слід розглянути питання про застосування найвищої дози із рекомендованого діапазону.
Не слід перевищувати максимальну добову дозу 50 мг/кг.
Показання у новонароджених віком 0–14 днів, що потребують особливих схем дозування:
Гострий середній отит
Для початкового лікування гострого середнього отиту може бути застосована одноразова внутрішньом’язова ін’єкція Лораксону у дозі 50 мг/кг.
Передопераційна профілактика інфекцій у місці хірургічного втручання
20 – 50 мг/кг одноразово перед операцією.
Сифіліс
Загально рекомендованою дозою є 50 мг/кг один раз на добу протягом 10–14 днів. Рекомендації щодо дозування при сифілісі, включаючи нейросифіліс, базуються на дуже обмежених даних. Слід також враховувати національні або місцеві рекомендації.
Тривалість лікування
Тривалість лікування залежить від перебігу хвороби. Враховуючи загальні рекомендації щодо антибіотикотерапії, застосування цефтриаксону слід продовжувати протягом 48–72 годин після зникнення пропасниці або підтвердження досягнення ерадикації бактеріальної інфекції.
Пацієнти літнього віку
За умови задовільної функції нирок і печінки корекція дози пацієнтам літнього віку не потрібна.
Пацієнти з печінковою недостатністю
Наявні дані свідчать про відсутність необхідності коригувати дозу у пацієнтів з легкою або помірною печінковою недостатністю, якщо функція нирок не порушена.
Немає даних досліджень щодо пацієнтів з тяжкою печінковою недостатністю (див. розділ Фармакокінетика).
Пацієнти з нирковою недостатністю
У пацієнтів з порушеною нирковою функцією немає необхідності знижувати дозу цефтриаксону, якщо функція нирок не порушена. Лише у разі ниркової недостатності у передтермінальній стадії (кліренс креатиніну менше 10 мл/хв) добова доза цефтриаксону не має перевищувати 2 г.
Хворим, які знаходяться на діалізі, немає потреби в додатковому введенні препарату після діалізу. Цефтриаксон не видаляється з організму шляхом перитонеального діалізу або гемодіалізу. Рекомендується ретельний клінічний моніторинг безпеки та ефективності препарату.
Пацієнти з тяжким порушенням функції печінки і нирки
При одночасному тяжкому порушенні функцій нирок та печінки рекомендується ретельний клінічний моніторинг безпеки та ефективності препарату.
Спосіб введення
Внутрішньом’язове введення
Лораксон можна вводити шляхом глибокої внутрішньом’язової ін’єкції. Внутрішньом’язову ін’єкцію слід робити у центр відносно великого м’яза. Рекомендується вводити не більше 1 г в одну ділянку.
Якщо лідокаїн застосовувати в якості розчинника, отриманий розчин ніколи не слід вводити внутрішньовенно (див. розділ «Протипоказання»). Для детальної інформації рекомендується ознайомитися з інструкцією для медичного застосування лідокаїну.
Застосування лідокаїну передбачає попереднє проведення проби для визначення індивідуальної чутливості до цього лікарського засобу.
Внутрішньовенне введення
Лораксон можна вводити шляхом внутрішньовенної інфузії тривалістю не менше 30 хвилин (шлях, якому віддається перевага) або шляхом повільної внутрішньовенної ін’єкції тривалістю більше 5 хвилин. Внутрішньовенне переривчасте введення слід здійснювати протягом 5 хвилин переважно у великі вени. Внутрішньовенні дози по 50 мг/кг або більше слід вводити шляхом інфузії немовлятам і дітям віком до 12 років. Новонародженим внутрішньовенні дози слід вводити протягом 60 хвилин з метою зменшення потенційного ризику білірубінової енцефалопатії (див. розділи «Протипоказання» та «Особливості застосування»). Питання про внутрішньом’язове введення слід розглядати, коли внутрішньовенний шлях введення неможливий або менш прийнятний для пацієнта. Дози, що перевищують 2 г, слід вводити внутрішньовенно.
Цефтриаксон протипоказаний новонародженим (≤ 28 днів), якщо їм потрібне (або очікується, що буде потрібне) лікування кальційвмісними внутрішньовенними розчинами, включаючи інфузійні розчини, які містять кальцій, такі як парентеральне харчування, у зв’язку з ризиком утворення преципітатів кальцієвих солей цефтриаксону (див. розділ «Протипоказання»).
Не можна використовувати розчинники, які містять кальцій, такі як розчин Рінгера чи розчин Гартмана, для розчинення цефтриаксону у флаконах або для подальшого розведення відновленого розчину для внутрішньовенного введення, оскільки може утворитися преципітат. Виникнення преципітатів кальцієвих солей цефтриаксону також може відбуватися при змішуванні цефтриаксону з розчинами, які містять кальцій в одній інфузійній системі для внутрішньовенного введення. Тому не можна змішувати або одночасно вводити цефтриаксон з розчинами, які містять кальцій (див. розділи «Протипоказання», «Особливості застосування» та «Несумісність»).
З метою передопераційної профілактики інфекцій у місці хірургічного втручання цефтриаксон слід вводити за 30–90 хвилин до хірургічного втручання.
Діти.
Препарат застосовувати дітям згідно з дозуванням, вказаним у розділі «Спосіб застосування та дози».
Чи можна приймати Лораксон пор. для розчину для ін. 1000 мг фл. №12 при вагітності?
Згідно з інструкції до застосування Лораксон пор. для розчину для ін. 1000 мг фл. №12, прийом під час вагітності: за призначенням лікаря
Чи можна Лораксон пор. для розчину для ін. 1000 мг фл. №12 дітям?
Показання для дітей: за призначенням лікаря. Обов'язково проконсультуйтеся з лікарем перед прийомом Лораксон пор. для розчину для ін. 1000 мг фл. №12 вашою дитиною.
Чи потрібен рецепт, щоб купити Лораксон пор. для розчину для ін. 1000 мг фл. №12 в аптеках України?
Лораксон пор. для розчину для ін. 1000 мг фл. №12 відпускається за рецептом.
Важливо! Обовʼязково отримайте консультацію лікаря перед тим, як купити Лораксон пор. для розчину для ін. 1000 мг фл. №12.
Процес купівлі Лораксон пор. для розчину для ін. 1000 мг фл. №12
Крок №1
Знайдіть товар у каталозі
Введіть у пошук Лораксон пор. для розчину для ін. 1000 мг фл. №12 і клікніть на препарат. Якщо ви вже в картці товару і вам доступні характеристики - пропустіть цей крок.
Крок №2
Перевірте наявність і вартість
Натисніть кнопку "Вибрати аптеку", встановіть місто і перевірте наявність Лораксон пор. для розчину для ін. 1000 мг фл. №12 у зручній для вас аптеці.
Крок №3
Бронюйте кілька препаратів
Якщо крім Лораксон пор. для розчину для ін. 1000 мг фл. №12 вам необхідно оформити бронь на інші препарати, використовуйте іконку "У список".
Крок №4
Виберіть аптеку
Щоб купити Лораксон пор. для розчину для ін. 1000 мг фл. №12, виберіть аптеку на мапі або в списку аптек, клікніть на неї, і товар додасться в кошик.
Крок №5
Перевірте кошик
Перевірте, чи є Лораксон пор. для розчину для ін. 1000 мг фл. №12 та інші препарати в кошику, натисніть кнопку "Замовити" і вкажіть номер телефону.
Крок №6
Дочекайтеся підтвердження замовлення
Дочекайтеся СМС повідомлення з підтвердженням бронювання препарату Лораксон пор. для розчину для ін. 1000 мг фл. №12 і заберіть його в аптеці.
Увага!
Інструкція перевірена та затверджена фахівцем
