Роксолана Коновалова
практикуючий провізор, фармацевт вищої категорії, спеціальність - фармація, консультант ZDOROVI.UA
Цефотаксим пор. для розчину для ін. фл. 1 г №10
Опис препарату Цефотаксим пор. для розчину для ін. фл. 1 г №10 створено на основі офіціальної інструкції до Цефотаксим пор. для розчину для ін. фл. 1 г №10 та представлено на сайті ZDOROVI.UA тільки з метою ознайомлення. Не слід використовувати опис як інструкцію для самолікування. Проконсультуйтесь з лікарем перед покупкою Цефотаксим пор. для розчину для ін. фл. 1 г №10 та памʼятайте, що самолікування може бути небезпечним для Вашого здоровʼя!
Роксолана Коновалова
практикуючий провізор, фармацевт вищої категорії, спеціальність - фармація, консультант ZDOROVI.UA
діюча речовина: cefotaxime;
1 флакон містить цефотаксиму натрієвої солі стерильної у перерахуванні на цефотаксим 1 г.
Застосовувати для лікування нижченаведених серйозних інфекцій, які спричинені або дуже ймовірно спричинені мікроорганізмами, чутливими до цефотаксиму (див. розділ «Фармакодинаміка»):
Для періопераційної профілактики інфекційних ускладнень (до/після хірургічних операцій, зокрема на товстій і прямій кишках (колоректальна хірургія), на шлунково-кишковому тракті, передміхуровій залозі, у сечостатевій системі, акушерсько-гінекологічних операцій у пацієнтів із вираженим ризиком післяопераційних інфекцій).
Необхідно брати до уваги офіційні рекомендації щодо правильного використання антибактеріальних засобів.
Гіперчутливість до антибіотиків цефалоспоринового ряду та до інших β-лактамних антибіотиків.
Протипоказання для застосування розчинів, що містять лідокаїн:
– підвищена чутливість до лідокаїну або іншого місцевого анестетика амідного типу;
– атріовентрикулярні блокади без встановленого водія ритму;
– тяжка серцева недостатність;
– внутрішньовенне введення;
– дитячий вік до 1 року (внутрішньом’язове введення).
Лікарський засіб застосовують шляхом внутрішньовенного (у вигляді повільної ін’єкції або інфузії) та внутрішньом’язового введення.
Лікування може бути розпочато до того, як буде відомий результат антибіотикограми. Цефотаксим чинить синергетичну дію у комбінації з аміноглікозидами.
Дозування
Дозування та спосіб введення залежать від тяжкості інфекції, чутливості мікроорганізму та стану пацієнта.
Тривалість лікування
Тривалість лікування лікарським засобом Цефотаксим залежить від клінічного стану пацієнта і змінюється залежно від перебігу хвороби.
Лікування повинно тривати не менше 10 днів, якщо інфекція викликана Streptococcus pyogenes (парентеральная терапія може бути замінена пероральною терапією до закінчення 10-денного періоду).
Дорослі та підлітки (віком від 12 до 16–18 років)
Зазвичай по 1 г цефотаксиму кожні 12 годин. При серйозних інфекціях добову дозу можна збільшити до 12 г. Добові дози до 6 г можна розділити щонайменше на два окремі введення з інтервалом у 12 годин. Вищі добові дози слід розділити щонайменше на 3 або 4 окремі введення з інтервалом у 8 або 6 годин відповідно.
Наведена нижче таблиця може слугувати орієнтиром для дозування.
Тип інфекції |
Разова доза цефотаксиму |
Інтервал між введенням лікарського засобу |
Добова доза цефотаксиму |
Типові інфекції, де була продемонстрована або очікується чутливість мікроорганізму |
1 г |
12 год |
2 г |
Інфекції, де була продемонстрована або очікується висока або помірна чутливість різних мікроорганізмів |
2 г |
12 год |
4 г |
Бактеріальні захворювання неясної етіології, які неможливо локалізувати і стан хворого є критичним |
2–3 г |
8 год 6 год |
6–9 г 8–12 г |
Немовлята та діти (віком від 28 днів до 11 років)
Зазвичай 50–100 мг/кг маси тіла на добу, залежно від тяжкості інфекції (до 150 мг), розділені на 2–4 рівні дози (кожні 12–6 годин).
Наведена нижче таблиця може слугувати орієнтиром для дозування.
Тип інфекції |
Інтервал між введенням лікарського засобу |
Добова доза цефотаксиму |
Типові інфекції, де була продемонстрована або очікується чутливість мікроорганізму |
6–12 год |
50 мг/кг |
Інфекції, де була продемонстрована або очікується висока або помірна чутливість різних мікроорганізмів |
6–12 год |
100 мг/кг |
Бактеріальні захворювання неясної етіології, які неможливо локалізувати і стан хворого є критичним |
6–8 год |
150 мг/кг* |
*В окремих випадках, особливо якщо є загроза для життя, може бути необхідним збільшити добову дозу до 200 мг/кг маси тіла на добу. Однак не слід перевищувати максимальної добової дози 12 грамів.
Недоношені та доношені новонароджені (віком 0–27 днів)
Зазвичай 50 мг/кг маси тіла на добу, розділені на 2–4 рівні дози (кожні 12–6 годин). У разі виникнення ситуацій, небезпечних для життя, може знадобитися збільшення добової дози. При серйозних інфекціях призначається 150 мг/кг маси тіла на добу.
Наведена нижче таблиця може слугувати орієнтиром для дозування.
Тип інфекції |
Вік |
Інтервал між введенням лікарського засобу |
Добова доза цефотаксиму |
Типові інфекції, викликані чутливими мікроорганізмами, або випадки, коли була продемонстрована або очікується висока чи помірна чутливість |
0–7 днів 8 днів — 1 місяць |
6–12 годин |
50 мг/кг |
Бактеріальні захворювання неясної етіології, які неможливо локалізувати і стан хворого є критичним |
0–7 днів 8 днів — 1 місяць |
6–12 годин |
100 мг/кг* 150 мг/кг* |
*В окремих випадках, особливо якщо є загроза для життя, може бути необхідним збільшити добову дозу до 200 мг/кг маси тіла на добу. Цю дозу не слід перевищувати у зв’язку з недостатньо розвиненою видільною функцією нирок (показник: кліренс ендогенного креатиніну).
Пацієнти літнього віку
При нормальній нирковій і печінковій функції не потрібно коригувати дозу.
Дозування для пацієнтів з нирковою недостатністю
Для пацієнтів з кліренсом креатиніну менше 10 мл/хв після початкової нормальної дози підтримувальні дози слід зменшити до половини стандартної дози, не змінюючи інтервалу між введенням лікарського засобу.
Для пацієнтів, які проходять процедуру гемодіалізу: від 1 до 2 г на добу, залежно від тяжкості інфекції. У день проходження процедури гемодіалізу цефотаксим слід вводити після закінчення сеансу діалізу.
Для пацієнтів, які проходять процедуру перитонеального діалізу: від 1 до 2 г на добу, залежно від тяжкості інфекції. Цефотаксим не видаляється за допомогою перитонеального діалізу.
Інші рекомендації
Гонорея
Одноразове введення (внутрішньом’язово або внутрішньовенно) у дозі від 0,5 г до 1 г цефотаксиму. У разі ускладнених інфекцій необхідно враховувати офіційні рекомендації. Наявність сифілісу слід виключити до початку лікування.
Інфекції сечовивідних шляхів
У разі неускладнених інфекцій сечовивідних шляхів: у дозі 1 г кожні 12 годин.
Бактеріальний менінгіт
Дорослим рекомендуються добові дози від 6 до 12 г на добу, розділені на рівні дози, кожні 6–8 годин. Дітям рекомендуються добові дози від 150 до 200 мг/кг маси тіла на добу, розділені на рівні дози, кожні 6–8 годин. Новонародженим від 1-го до 7-го днів життя можна вводити 50 мг/кг маси тіла цефотаксиму кожні 12 годин, а новонародженим від 7-го до 28-го днів життя — 50 мг/кг маси тіла кожні 8 годин.
Внутрішньочеревні інфекції
Внутрішньочеревні інфекції слід лікувати цефотаксимом у поєднанні з іншими відповідними антибіотиками.
Періопераційна профілактика
Для періопераційної профілактики інфекційних ускладнень рекомендується введення разової дози від 1 до 2 г цефотаксиму за 30–60 хвилин до початку операції. Ще один антибіотик необхідний для захисту від анаеробних мікроорганізмів. Якщо операція триває довше 90 хвилин, потрібна додаткова доза.
Хвороба Лайма (кліщовий бореліоз)
Добова доза цефотаксиму становить 6 г (протягом 14–21 дня). Добову дозу зазвичай поділяють на три дози (по 2 г цефотаксиму тричі на день).
Спосіб застосування
Цефотаксим та аміноглікозиди не слід змішувати в одному шприці чи інфузійному розчині.
Приготування розчинів має відбуватися в асептичних (стерильних) умовах. Застосовувати одразу після приготування.
Внутрішньовенне введення
Для внутрішньовенної (в/в) інфузії 1 г або 2 г препарату розчиняють в 40–100 мл стерильної води для ін’єкцій або інфузійного розчину. Тривалість інфузії становить 50–60 хвилин.
Для внутрішньовенного струминного введення 1 г порошку розчинити у 8 мл стерильної води для ін’єкцій. Ін’єкція розчину повинна проводитися повільно протягом 3–5 хв, оскільки можливий розвиток аритмій, що загрожують життю, при введенні цефотаксиму через центральний венозний катетер.
Внутрішньом’язове введення
Для внутрішньом’язової (в/м) ін’єкції цефотаксим розводять стерильною водою для ін’єкцій в кількості 4 мл для 1 г. При в/м введенні вміст флакона з цефотаксимом може бути розчинено в воді для ін’єкцій або в 1 % розчині лідокаїну. Потім робиться ін’єкція глибоко у сідничний м’яз. У разі використання лідокаїну суворо протипоказано в/в введення препарату.
Діти. Дітям до 1 року протипоказано внутрішньом’язове введення лікарського засобу (див. розділ «Протипоказання»).
Нижче зібрані популярні питання користувачів сервісу Zdorovi.UA про Цефотаксим пор. для розчину для ін. фл. 1 г №10, а також відповіді на них.
Застосовувати для лікування нижченаведених серйозних інфекцій, які спричинені або дуже ймовірно спричинені мікроорганізмами, чутливими до цефотаксиму (див. розділ «Фармакодинаміка»):
Для періопераційної профілактики інфекційних ускладнень (до/після хірургічних операцій, зокрема на товстій і прямій кишках (колоректальна хірургія), на шлунково-кишковому тракті, передміхуровій залозі, у сечостатевій системі, акушерсько-гінекологічних операцій у пацієнтів із вираженим ризиком післяопераційних інфекцій).
Необхідно брати до уваги офіційні рекомендації щодо правильного використання антибактеріальних засобів.
діюча речовина: cefotaxime;
1 флакон містить цефотаксиму натрієвої солі стерильної у перерахуванні на цефотаксим 1 г.
Лікарський засіб застосовують шляхом внутрішньовенного (у вигляді повільної ін’єкції або інфузії) та внутрішньом’язового введення.
Лікування може бути розпочато до того, як буде відомий результат антибіотикограми. Цефотаксим чинить синергетичну дію у комбінації з аміноглікозидами.
Дозування
Дозування та спосіб введення залежать від тяжкості інфекції, чутливості мікроорганізму та стану пацієнта.
Тривалість лікування
Тривалість лікування лікарським засобом Цефотаксим залежить від клінічного стану пацієнта і змінюється залежно від перебігу хвороби.
Лікування повинно тривати не менше 10 днів, якщо інфекція викликана Streptococcus pyogenes (парентеральная терапія може бути замінена пероральною терапією до закінчення 10-денного періоду).
Дорослі та підлітки (віком від 12 до 16–18 років)
Зазвичай по 1 г цефотаксиму кожні 12 годин. При серйозних інфекціях добову дозу можна збільшити до 12 г. Добові дози до 6 г можна розділити щонайменше на два окремі введення з інтервалом у 12 годин. Вищі добові дози слід розділити щонайменше на 3 або 4 окремі введення з інтервалом у 8 або 6 годин відповідно.
Наведена нижче таблиця може слугувати орієнтиром для дозування.
Тип інфекції |
Разова доза цефотаксиму |
Інтервал між введенням лікарського засобу |
Добова доза цефотаксиму |
Типові інфекції, де була продемонстрована або очікується чутливість мікроорганізму |
1 г |
12 год |
2 г |
Інфекції, де була продемонстрована або очікується висока або помірна чутливість різних мікроорганізмів |
2 г |
12 год |
4 г |
Бактеріальні захворювання неясної етіології, які неможливо локалізувати і стан хворого є критичним |
2–3 г |
8 год 6 год |
6–9 г 8–12 г |
Немовлята та діти (віком від 28 днів до 11 років)
Зазвичай 50–100 мг/кг маси тіла на добу, залежно від тяжкості інфекції (до 150 мг), розділені на 2–4 рівні дози (кожні 12–6 годин).
Наведена нижче таблиця може слугувати орієнтиром для дозування.
Тип інфекції |
Інтервал між введенням лікарського засобу |
Добова доза цефотаксиму |
Типові інфекції, де була продемонстрована або очікується чутливість мікроорганізму |
6–12 год |
50 мг/кг |
Інфекції, де була продемонстрована або очікується висока або помірна чутливість різних мікроорганізмів |
6–12 год |
100 мг/кг |
Бактеріальні захворювання неясної етіології, які неможливо локалізувати і стан хворого є критичним |
6–8 год |
150 мг/кг* |
*В окремих випадках, особливо якщо є загроза для життя, може бути необхідним збільшити добову дозу до 200 мг/кг маси тіла на добу. Однак не слід перевищувати максимальної добової дози 12 грамів.
Недоношені та доношені новонароджені (віком 0–27 днів)
Зазвичай 50 мг/кг маси тіла на добу, розділені на 2–4 рівні дози (кожні 12–6 годин). У разі виникнення ситуацій, небезпечних для життя, може знадобитися збільшення добової дози. При серйозних інфекціях призначається 150 мг/кг маси тіла на добу.
Наведена нижче таблиця може слугувати орієнтиром для дозування.
Тип інфекції |
Вік |
Інтервал між введенням лікарського засобу |
Добова доза цефотаксиму |
Типові інфекції, викликані чутливими мікроорганізмами, або випадки, коли була продемонстрована або очікується висока чи помірна чутливість |
0–7 днів 8 днів — 1 місяць |
6–12 годин |
50 мг/кг |
Бактеріальні захворювання неясної етіології, які неможливо локалізувати і стан хворого є критичним |
0–7 днів 8 днів — 1 місяць |
6–12 годин |
100 мг/кг* 150 мг/кг* |
*В окремих випадках, особливо якщо є загроза для життя, може бути необхідним збільшити добову дозу до 200 мг/кг маси тіла на добу. Цю дозу не слід перевищувати у зв’язку з недостатньо розвиненою видільною функцією нирок (показник: кліренс ендогенного креатиніну).
Пацієнти літнього віку
При нормальній нирковій і печінковій функції не потрібно коригувати дозу.
Дозування для пацієнтів з нирковою недостатністю
Для пацієнтів з кліренсом креатиніну менше 10 мл/хв після початкової нормальної дози підтримувальні дози слід зменшити до половини стандартної дози, не змінюючи інтервалу між введенням лікарського засобу.
Для пацієнтів, які проходять процедуру гемодіалізу: від 1 до 2 г на добу, залежно від тяжкості інфекції. У день проходження процедури гемодіалізу цефотаксим слід вводити після закінчення сеансу діалізу.
Для пацієнтів, які проходять процедуру перитонеального діалізу: від 1 до 2 г на добу, залежно від тяжкості інфекції. Цефотаксим не видаляється за допомогою перитонеального діалізу.
Інші рекомендації
Гонорея
Одноразове введення (внутрішньом’язово або внутрішньовенно) у дозі від 0,5 г до 1 г цефотаксиму. У разі ускладнених інфекцій необхідно враховувати офіційні рекомендації. Наявність сифілісу слід виключити до початку лікування.
Інфекції сечовивідних шляхів
У разі неускладнених інфекцій сечовивідних шляхів: у дозі 1 г кожні 12 годин.
Бактеріальний менінгіт
Дорослим рекомендуються добові дози від 6 до 12 г на добу, розділені на рівні дози, кожні 6–8 годин. Дітям рекомендуються добові дози від 150 до 200 мг/кг маси тіла на добу, розділені на рівні дози, кожні 6–8 годин. Новонародженим від 1-го до 7-го днів життя можна вводити 50 мг/кг маси тіла цефотаксиму кожні 12 годин, а новонародженим від 7-го до 28-го днів життя — 50 мг/кг маси тіла кожні 8 годин.
Внутрішньочеревні інфекції
Внутрішньочеревні інфекції слід лікувати цефотаксимом у поєднанні з іншими відповідними антибіотиками.
Періопераційна профілактика
Для періопераційної профілактики інфекційних ускладнень рекомендується введення разової дози від 1 до 2 г цефотаксиму за 30–60 хвилин до початку операції. Ще один антибіотик необхідний для захисту від анаеробних мікроорганізмів. Якщо операція триває довше 90 хвилин, потрібна додаткова доза.
Хвороба Лайма (кліщовий бореліоз)
Добова доза цефотаксиму становить 6 г (протягом 14–21 дня). Добову дозу зазвичай поділяють на три дози (по 2 г цефотаксиму тричі на день).
Спосіб застосування
Цефотаксим та аміноглікозиди не слід змішувати в одному шприці чи інфузійному розчині.
Приготування розчинів має відбуватися в асептичних (стерильних) умовах. Застосовувати одразу після приготування.
Внутрішньовенне введення
Для внутрішньовенної (в/в) інфузії 1 г або 2 г препарату розчиняють в 40–100 мл стерильної води для ін’єкцій або інфузійного розчину. Тривалість інфузії становить 50–60 хвилин.
Для внутрішньовенного струминного введення 1 г порошку розчинити у 8 мл стерильної води для ін’єкцій. Ін’єкція розчину повинна проводитися повільно протягом 3–5 хв, оскільки можливий розвиток аритмій, що загрожують життю, при введенні цефотаксиму через центральний венозний катетер.
Внутрішньом’язове введення
Для внутрішньом’язової (в/м) ін’єкції цефотаксим розводять стерильною водою для ін’єкцій в кількості 4 мл для 1 г. При в/м введенні вміст флакона з цефотаксимом може бути розчинено в воді для ін’єкцій або в 1 % розчині лідокаїну. Потім робиться ін’єкція глибоко у сідничний м’яз. У разі використання лідокаїну суворо протипоказано в/в введення препарату.
Діти. Дітям до 1 року протипоказано внутрішньом’язове введення лікарського засобу (див. розділ «Протипоказання»).
Важливо! Обовʼязково отримайте консультацію лікаря перед тим, як купити Цефотаксим пор. для розчину для ін. фл. 1 г №10.
Знайдіть товар у каталозі
Введіть у пошук Цефотаксим пор. для розчину для ін. фл. 1 г №10 і клікніть на препарат. Якщо ви вже в картці товару і вам доступні характеристики - пропустіть цей крок.
Перевірте наявність і вартість
Натисніть кнопку "Вибрати аптеку", встановіть місто і перевірте наявність Цефотаксим пор. для розчину для ін. фл. 1 г №10 у зручній для вас аптеці.
Бронюйте кілька препаратів
Якщо крім Цефотаксим пор. для розчину для ін. фл. 1 г №10 вам необхідно оформити бронь на інші препарати, використовуйте іконку "У список".
Виберіть аптеку
Щоб купити Цефотаксим пор. для розчину для ін. фл. 1 г №10, виберіть аптеку на мапі або в списку аптек, клікніть на неї, і товар додасться в кошик.
Перевірте кошик
Перевірте, чи є Цефотаксим пор. для розчину для ін. фл. 1 г №10 та інші препарати в кошику, натисніть кнопку "Замовити" і вкажіть номер телефону.
Дочекайтеся підтвердження замовлення
Дочекайтеся СМС повідомлення з підтвердженням бронювання препарату Цефотаксим пор. для розчину для ін. фл. 1 г №10 і заберіть його в аптеці.
Купити Цефотаксим пор. для розчину для ін. фл. 1 г №10 в аптеках України можна зробивши бронь через сервіс zdorovi.ua. Забронювати Цефотаксим пор. для розчину для ін. фл. 1 г №10 можна в таких містах: Херсон , Житомир , Біла Церква , Чернігів , Суми , Харків , Запоріжжя , Львів , Стрий , Самбір , Івано-Франківськ , Мукачево , Тернопіль , Чернівці , Одеса , Подільськ , Миколаїв , Вінниця , Камʼянець-Подільський , Черкаси , Полтава , Кременчук , Нікополь , Павлоград , Дніпро , Кривий Ріг , Камʼянське , Кропивницький , Київ та в інших населених пунктах України.
Copyright © 2021-2024 Zdorovi.UA