Аліна Шевченко
практикуючий провізор, фармацевт вищої категорії, спеціальність - фармація, консультант ZDOROVI.UA
Флоразід пор. для розчину для ін. фл. 2 г №1
Опис препарату Флоразід пор. для розчину для ін. фл. 2 г №1 створено на основі офіціальної інструкції до Флоразід пор. для розчину для ін. фл. 2 г №1 та представлено на сайті ZDOROVI.UA тільки з метою ознайомлення. Не слід використовувати опис як інструкцію для самолікування. Проконсультуйтесь з лікарем перед покупкою Флоразід пор. для розчину для ін. фл. 2 г №1 та памʼятайте, що самолікування може бути небезпечним для Вашого здоровʼя!
Аліна Шевченко
практикуючий провізор, фармацевт вищої категорії, спеціальність - фармація, консультант ZDOROVI.UA
діюча речовина: цефтазидим;
1 флакон містить цефтазидиму (у формі цефтазидиму пентагідрату) 1 г або 2 г;
допоміжна речовина: натрію карбонат.
Лікування наведених нижче інфекцій у дорослих та дітей, включаючи новонароджених:
- внутрішньолікарняна пневмонія;
- інфекції дихальних шляхів у хворих на муковісцидоз;
- бактеріальний менінгіт;
- хронічний середній отит;
- злоякісний зовнішній отит;
- ускладнені інфекції сечовивідних шляхів;
- ускладнені інфекції шкіри та м’яких тканин;
- ускладнені інфекції черевної порожнини;
- інфекції кісток і суглобів;
- перитоніт, пов’язаний з проведенням діалізу у хворих, які знаходяться на безперервному амбулаторному перитонеальному діалізі.
Лікування бактеріємії, що виникає у пацієнтів у результаті будь-якої з наведених вище інфекцій.
Цефтазидим можна застосовувати для лікування хворих із нейтропенією та гарячкою, що виникає у результаті бактеріальної інфекції.
Цефтазидим можна застосовувати для профілактики інфекційних ускладнень при операціях на передміхуровій залозі (трансуретральна резекція).
При призначенні цефтазидиму слід враховувати його антибактеріальний спектр, скерований головним чином проти грамнегативних аеробів (див. розділи «Особливості застосування» та «Фармакологічні властивості»).
Цефтазидим слід застосовувати з іншими антибактеріальними засобами, якщо очікується, що ряд мікроорганізмів, які спричинили інфекцію, не підпадають під спектр дії цефтазидиму.
Призначати препарат слід згідно з існуючими офіційними рекомендаціями щодо призначення антибактеріальних засобів.
Підвищена чутливість до цефтазидиму або до інших компонентів препарату.
Підвищена чутливість до цефалоспоринових антибіотиків.
Наявність в анамнезі тяжкої гіперчутливості (наприклад, анафілактичні реакції) до інших бета-лактамних антибіотиків (пеніциліни, монобактами та карбапенеми).
Дорослі та діти з масою тіла ≥ 40 кг
Таблиця 1
Інтермітуюче введення | |
Інфекція |
Доза, що вводиться |
інфекції дихальних шляхів у хворих на муковісцидоз |
100–150 мг/кг маси тіла/добу кожні 8 годин, максимально до 9 г на добу1 |
фебрильна нейтропенія |
2 г кожні 8 годин |
внутрішньолікарняна пневмонія | |
бактеріальний менінгіт | |
бактеріємія* | |
інфекції кісток і суглобів |
1–2 г кожні 8 годин |
ускладнені інфекції шкіри та м’яких тканин | |
ускладнені інтраабдомінальні інфекції | |
перитоніт, пов’язаний з безперервним амбулаторним перитонеальним діалізом | |
ускладнені інфекції сечовивідних шляхів |
1–2 г кожні 8 годин або 12 годин |
профілактики інфекційних ускладнень при операціях на передміхуровій залозі (трансуретральна резекція) |
1 г під час індукції в анестезію, 1 г у момент видалення катетера |
хронічний середній отит |
1–2 г кожні 8 годин |
злоякісний зовнішній отит | |
Постійна інфузія | |
Інфекція |
Доза, що вводиться |
фебрильна нейтропенія |
Вводиться навантажувальна доза 2 г з подальшим постійним інфузійним введенням від 4 до 6 г кожні 24 години1 |
внутрішньолікарняна пневмонія | |
інфекції дихальних шляхів у хворих на муковісцидоз | |
бактеріальний менінгіт | |
бактеріємія* | |
інфекції кісток і суглобів | |
ускладнені інфекції шкіри та м’яких тканин | |
ускладнені інтраабдомінальні інфекції | |
перитоніт, пов’язаний з безперервним амбулаторним перитонеальним діалізом |
1У дорослих пацієнтів із нормальною функцією нирок застосування 9 г на добу не приводило до виникнення побічних реакцій.
Діти з масою тіла < 40 кг
Таблиця 2
Немовлята та діти віком > 2 місяців та з масою тіла < 40 кг |
Інфекція |
Звичайна доза |
Інтермітуюче введення | ||
ускладнені інфекції сечовивідних шляхів |
100– 50 мг/кг маси тіла/добу за 3 прийоми, максимально 6 г на добу | |
хронічний середній отит | ||
злоякісний зовнішній отит | ||
нейтропенія у дітей |
150 мг/кг маси тіла/добу за 3 прийоми, максимально 6 г на добу | |
інфекції дихальних шляхів у хворих на муковісцидоз | ||
бактеріальний менінгіт | ||
бактеріємія* | ||
інфекції кісток і суглобів |
100– 50 мг/кг маси тіла/добу за 3 прийоми, максимально 6 г на добу | |
ускладнені інфекції шкіри та м’яких тканин | ||
ускладнені інтраабдомінальні інфекції | ||
перитоніт, пов’язаний з безперервним амбулаторним перитонеальним діалізом | ||
Постійна інфузія | ||
фебрильна нейтропенія |
Вводиться навантажувальна доза 60–100 мг/кг маси тіла з наступним постійним інфузійним введенням 100‑200 мг/кг маси тіла на добу, максимально до 6 г на добу | |
внутрішньолікарняна пневмонія | ||
інфекції дихальних шляхів у хворих на муковісцидоз | ||
бактеріальний менінгіт | ||
бактеріємія* | ||
інфекції кісток і суглобів | ||
ускладнені інфекції шкіри та м’яких тканин | ||
ускладнені інтраабдомінальні інфекції | ||
перитоніт, пов’язаний з безперервним амбулаторним перитонеальним діалізом | ||
Немовлята та діти віком ≤ 2 місяців |
Інфекція |
Звичайна доза |
Інтермітуюче введення | ||
Більшість інфекцій |
25–60 мг/кг маси тіла/добу за 2 прийоми1 |
1У немовлят та дітей віком ≤ 2 місяців період напіввиведення із сироватки крові може бути у 2–3 рази більший, ніж у дорослих
*Якщо це асоціюється або є підозра на асоціювання з інфекціями, наведеними у розділі «Показання».
Діти
Безпека та ефективність застосування цефтазидиму шляхом постійної внутрішньовенної інфузії немовлятам та дітям віком ≤ 2 місяців не встановлені.
Пацієнти літнього віку
Враховуючи зниження кліренсу цефтазидиму, для хворих літнього віку, які мають гострі інфекції, добова доза зазвичай не повинна перевищувати 3 г, особливо для пацієнтів віком від 80 років.
Печінкова недостатність
Необхідності у зміні дозування для хворих із легкою та помірною печінковою недостатністю немає. Клінічних досліджень за участю хворих із тяжкою печінковою недостатністю не проводилося. Рекомендується ретельний клінічний нагляд щодо ефективності та безпеки застосування.
Ниркова недостатність
Цефтазидим виводиться нирками у незміненому стані. Тому пацієнтам із порушеннями функції нирок дозу слід зменшити.
Початкова навантажувальна доза повинна становити 1 г. Визначення підтримуючої дози повинно базуватися на кліренсі креатиніну.
Рекомендовані підтримуючі дози цефтазидиму при нирковій недостатності – інтермітуюче введення
Дорослі та діти з масою тіла ≥ 40 кг
Таблиця 3
Кліренс креатиніну, мл/хв |
Приблизний рівень креатиніну у сироватці крові, мкмоль/л (мг/дл) |
Рекомендована одноразова доза цефтазидиму, г |
Інтервал введення, год |
50–31 |
150–200 (1,7–2,3) |
1 |
12 |
30–16 |
200–350 (2,3–4) |
1 |
24 |
15–6 |
350–500 (4–5,6) |
0,5 |
24 |
< 5 |
> 500 (> 5,6) |
0,5 |
48 |
Пацієнтам із тяжкими інфекціями одноразову дозу можна збільшити на 50 % або відповідно збільшити частоту введення. Таким пацієнтам рекомендується контролювати рівень цефтазидиму у сироватці крові.
У дітей кліренс креатиніну слід відкоригувати відповідно до площі поверхні тіла або до маси тіла.
Діти з масою тіла < 40 кг
Таблиця 4
Кліренс креатиніну, мл/хв** |
Приблизний рівень креатиніну* у сироватці крові, мкмоль/л (мг/дл) |
Рекомендована індивідуальна доза мг/кг маси тіла |
Інтервал введення, год |
50–31 |
150–200 (1,7–2,3) |
25 |
12 |
30–16 |
200–350 (2,3–4) |
25 |
24 |
15–6 |
350–500 (4–5,6) |
12,5 |
24 |
< 5 |
> 500 (> 5,6) |
12,5 |
48 |
* Рівень креатиніну у сироватці крові розрахований відповідно до рекомендацій і може точно не відповідати рівню зменшення функції нирок у всіх пацієнтів з нирковою недостатністю.
** Кліренс креатиніну вирахований на основі площі поверхні тіла або визначений.
Рекомендується ретельний клінічний нагляд за ефективністю та безпекою застосування.
Рекомендовані підтримуючі дози цефтазидиму при нирковій недостатності – постійна інфузія
Дорослі та діти з масою тіла ≥ 40 кг
Таблиця 5
Кліренс креатиніну, мл/хв |
Приблизний рівень креатиніну у сироватці крові, мкмоль/л (мг/дл) |
Інтервал введення, год |
50–31 |
150–200 (1,7–2,3) |
Вводиться навантажувальна доза 2 г з подальшим постійним інфузійним введенням від 1 до 3 г кожні 24 години |
30–16 |
200–350 (2,3–4) |
Вводиться навантажувальна доза 2 г з подальшим постійним інфузійним введенням 1 г кожні 24 години |
≤ 15 |
> 350 > 4 |
Не досліджувалося |
Вибір дози слід проводити з обережністю. Рекомендується ретельний клінічний нагляд щодо ефективності та безпеки застосування.
Діти з масою тіла < 40 кг
Безпека та ефективність застосування цефтазидиму шляхом постійної внутрішньовенної інфузії дітям, маса тіла яких < 40 кг, із порушенням функції нирок не встановлені. Рекомендується ретельний клінічний нагляд щодо ефективності та безпеки застосування.
Якщо дітям із порушенням функції нирок необхідно застосувати препарат шляхом постійної внутрішньовенної інфузії, слід скорегувати кліренс креатиніну відповідно до площі поверхні тіла дитини або маси тіла.
Гемодіаліз
Період напіввиведення цефтазидиму із сироватки крові під час гемодіалізу становить від 3 до 5 годин.
Після кожного сеансу гемодіалізу слід вводити підтримуючу дозу цефтазидиму, що рекомендується у таблиці 6.
Перитонеальний діаліз
Цефтазидим можна застосовувати при перитонеальному діалізі у звичайному режимі та при тривалому амбулаторному перитонеальному діалізі.
Крім внутрішньовенного застосування, цефтазидим можна включати до діалізної рідини (зазвичай від 125 до 250 мг на 2 л діалізного розчину).
Для пацієнтів із нирковою недостатністю, яким проводиться тривалий артеріовенозний гемодіаліз або високопоточна гемофільтрація у відділеннях інтенсивної терапії, рекомендована доза становить 1 г на добу у вигляді одноразової дози або за кілька прийомів. Для низькопоточної гемофільтрації слід застосовувати дози, як при порушенні функції нирок.
Пацієнтам, яким проводиться веновенозна гемофільтрація та веновенозний гемодіаліз, рекомендації з дозування наведені у таблицях 6 та 7.
Рекомендації з дозування цефтазидиму пацієнтам, яким проводиться тривала веновенозна гемофільтрація
Таблиця 6
Резидуальна функція нирок (кліренс креатиніну, мл/хв) |
Підтримуюча доза (мг) залежно від швидкості ультрафільтрації (мл/хв)а | |||
5 |
16,7 |
33,3 |
50 | |
0 |
250 |
250 |
500 |
500 |
5 |
250 |
250 |
500 |
500 |
10 |
250 |
500 |
500 |
750 |
15 |
250 |
500 |
500 |
750 |
20 |
500 |
500 |
500 |
750 |
аПідтримуючу дозу слід вводити кожні 12 годин.
Рекомендації з дозування цефтазидиму пацієнтам, яким проводиться тривалий веновенозний гемодіаліз
Таблиця 7
Резидуальна функція нирок (кліренс креатиніну, мл/хв) |
Підтримуюча доза (мг) для діалізату при швидкості потоку (мл/хв)а | |||||
1 л/год |
2 л/год | |||||
Швидкість ультрафільтрації (л/год) |
Швидкість ультрафільтрації (л/год) | |||||
0,5 |
1 |
2 |
0,5 |
1 |
2 | |
0 |
500 |
500 |
500 |
500 |
500 |
750 |
5 |
500 |
500 |
750 |
500 |
500 |
750 |
10 |
500 |
500 |
750 |
500 |
750 |
1000 |
15 |
500 |
750 |
750 |
750 |
750 |
1000 |
20 |
750 |
750 |
1000 |
750 |
750 |
1000 |
аПідтримуючу дозу слід вводити кожні 12 годин.
Введення.
Цефтазидим вводити внутрішньовенно ін’єкційно або інфузійно, або шляхом глибокої внутрішньом’язової ін’єкції. Рекомендованими ділянками для внутрішньом’язового введення є верхній зовнішній квадрант великого сідничного м’яза або латеральна частина стегна.
Розчини цефтазидиму можна вводити безпосередньо у вену або у систему для внутрішньовенних інфузій, якщо пацієнт отримує рідини парентерально.
Доза залежить від тяжкості захворювання, чутливості, локалізації та типу інфекції, а також від віку та функції нирок пацієнта.
Набута резистентність до антибіотика відрізняється у різних регіонах та може змінюватися з часом, а для окремих штамів може відрізнятися суттєво. Бажано використовувати місцеві (локальні) дані щодо чутливості до антибіотика, особливо при лікуванні тяжких інфекцій.
Інструкція з приготування розчину
Цефтазидим сумісний з більшістю широковживаних розчинів для внутрішньовенного введення. Однак не слід застосовувати як розчинник натрію бікарбонат для ін’єкцій (див. «Несумісність»).
У флаконі з препаратом тиск знижений. У міру розчинення препарату виділяється діоксид вуглецю і тиск у флаконі підвищується. На невеликі бульбашки діоксиду вуглецю у розчиненому препараті можна не зважати.
Таблиця 8
Доза та спосіб введення |
Необхідна кількість розчинника (мл) |
Приблизна концентрація (мг/мл) | |
1 г |
Внутрішньом’язово Внутрішньовенний болюс Внутрішньовенна інфузія |
3 10 50* |
260 90 20 |
2 г |
Внутрішньовенний болюс Внутрішньовенна інфузія |
10 50* |
170 40 |
*Розчинення для приготування внутрішньовенної інфузії слід проводити у два етапи (див. текст).
Колір розчину варіює від світло-жовтого до бурштинового залежно від концентрації, розчинника та умов зберігання. При дотриманні рекомендацій дія препарату не залежить від варіацій його забарвлення.
Цефтазидим у концентраціях від 1 мг/мл до 40 мг/мл сумісний з такими розчинами: 0,9 % розчин натрію хлориду; М/6 розчин натрію лактату; розчин Хартмана; 5 % розчин глюкози; 0,225 % розчин натрію хлориду та 5 % розчин глюкози; 0,45 % розчин натрію хлориду та 5 % розчин глюкози; 0,9 % розчин натрію хлориду та 5 % розчин глюкози; 0,18 % розчин натрію хлориду та 4 % розчин глюкози; 10 % розчин глюкози; 10 % розчин глюкози та 0,9 % розчин натрію хлориду; 10 % розчин глюкози та 5 % розчин глюкози; 6 % розчин декстрану 70 та 0,9 % розчин натрію хлориду; 6 % розчин декстрану 70 та 5 % розчин глюкози.
Цефтазидим у концентраціях від 0,05 мг/мл до 0,25 мг/мл сумісний з рідиною для інтраперитонеального діалізу (лактатом).
Цефтазидим для внутрішньом’язового введення можна розчиняти у 0,5 або 1 % розчині лідокаїну гідрохлориду.
Ефективність обох препаратів зберігається при змішуванні цефтазидиму у дозі 4 мг/мл з такими речовинами: гідрокортизон (гідрокортизону натрію фосфат) 1 мг/мл у 0,9 % розчині натрію хлориду для ін’єкцій або 0,5 % розчині глюкози; цефуроксим (цефуроксим натрію) 3 мг/мл у 0,9 % розчині натрію хлориду для ін’єкцій; клоксацилін (клоксацилін натрію) 4 мг/мл у 0,9 % розчині натрію хлориду для ін’єкцій; гепарин 10 МО/мл або 50 МО/мл у 0,9 % розчині натрію хлориду для ін’єкцій; калію хлорид 10 мекв/л або 40 мекв/л у 0,9 % розчині натрію хлориду для ін’єкцій.
Приготування розчинів для внутрішньом’язової або внутрішньовенної болюсної ін’єкції
1. Вколоти голку шприца через кришку флакона і ввести рекомендований об’єм розчинника.
2. Вийняти голку шприца та струсити флакон до отримання прозорого розчину.
3. Перевернути флакон. При повністю введеному поршні шприца вставити голку у флакон. Набрати весь розчин у шприц, при цьому голка весь час повинна бути у розчині. На маленькі бульбашки вуглекислого газу можна не зважати.
Приготування розчинів для внутрішньовенної інфузії (флакони 1 г та 2 г) у 2 етапи:
1. Вколоти голку шприца через кришку флакона і ввести 10 мл розчинника.
2. Вийняти голку шприца та струсити флакон до отримання прозорого розчину.
3. Не вставляти голку для повітря до повного розчинення препарату. Вставити голку для повітря через кришку у флакон для послаблення внутрішнього тиску у флаконі.
1. Не виймаючи голку для повітря, довести загальний об’єм до 50 мл використати для внутрішньовенної інфузії протягом 15-30 хв. Вийняти голку для повітря, струсити флакон і налагодити систему для інфузій як зазвичай.
Щоб забезпечити стерильність препарату, дуже важливо не вставляти голку для повітря через кришку до розчинення препарату.
Приготовлений розчин можна зберігати не більше 8 годин при температурі не вище 25 °С і не більше 24 годин при температурі від 2 до 8 °С.
Діти.
Застосовувати дітям з перших днів життя. Безпека та ефективність застосування цефтазидиму шляхом постійної внутрішньовенної інфузії немовлятам та дітям віком ≤ 2 місяців не встановлені.
Нижче зібрані популярні питання користувачів сервісу Zdorovi.UA про Флоразід пор. для розчину для ін. фл. 2 г №1, а також відповіді на них.
Лікування наведених нижче інфекцій у дорослих та дітей, включаючи новонароджених:
- внутрішньолікарняна пневмонія;
- інфекції дихальних шляхів у хворих на муковісцидоз;
- бактеріальний менінгіт;
- хронічний середній отит;
- злоякісний зовнішній отит;
- ускладнені інфекції сечовивідних шляхів;
- ускладнені інфекції шкіри та м’яких тканин;
- ускладнені інфекції черевної порожнини;
- інфекції кісток і суглобів;
- перитоніт, пов’язаний з проведенням діалізу у хворих, які знаходяться на безперервному амбулаторному перитонеальному діалізі.
Лікування бактеріємії, що виникає у пацієнтів у результаті будь-якої з наведених вище інфекцій.
Цефтазидим можна застосовувати для лікування хворих із нейтропенією та гарячкою, що виникає у результаті бактеріальної інфекції.
Цефтазидим можна застосовувати для профілактики інфекційних ускладнень при операціях на передміхуровій залозі (трансуретральна резекція).
При призначенні цефтазидиму слід враховувати його антибактеріальний спектр, скерований головним чином проти грамнегативних аеробів (див. розділи «Особливості застосування» та «Фармакологічні властивості»).
Цефтазидим слід застосовувати з іншими антибактеріальними засобами, якщо очікується, що ряд мікроорганізмів, які спричинили інфекцію, не підпадають під спектр дії цефтазидиму.
Призначати препарат слід згідно з існуючими офіційними рекомендаціями щодо призначення антибактеріальних засобів.
діюча речовина: цефтазидим;
1 флакон містить цефтазидиму (у формі цефтазидиму пентагідрату) 1 г або 2 г;
допоміжна речовина: натрію карбонат.
Дорослі та діти з масою тіла ≥ 40 кг
Таблиця 1
Інтермітуюче введення | |
Інфекція |
Доза, що вводиться |
інфекції дихальних шляхів у хворих на муковісцидоз |
100–150 мг/кг маси тіла/добу кожні 8 годин, максимально до 9 г на добу1 |
фебрильна нейтропенія |
2 г кожні 8 годин |
внутрішньолікарняна пневмонія | |
бактеріальний менінгіт | |
бактеріємія* | |
інфекції кісток і суглобів |
1–2 г кожні 8 годин |
ускладнені інфекції шкіри та м’яких тканин | |
ускладнені інтраабдомінальні інфекції | |
перитоніт, пов’язаний з безперервним амбулаторним перитонеальним діалізом | |
ускладнені інфекції сечовивідних шляхів |
1–2 г кожні 8 годин або 12 годин |
профілактики інфекційних ускладнень при операціях на передміхуровій залозі (трансуретральна резекція) |
1 г під час індукції в анестезію, 1 г у момент видалення катетера |
хронічний середній отит |
1–2 г кожні 8 годин |
злоякісний зовнішній отит | |
Постійна інфузія | |
Інфекція |
Доза, що вводиться |
фебрильна нейтропенія |
Вводиться навантажувальна доза 2 г з подальшим постійним інфузійним введенням від 4 до 6 г кожні 24 години1 |
внутрішньолікарняна пневмонія | |
інфекції дихальних шляхів у хворих на муковісцидоз | |
бактеріальний менінгіт | |
бактеріємія* | |
інфекції кісток і суглобів | |
ускладнені інфекції шкіри та м’яких тканин | |
ускладнені інтраабдомінальні інфекції | |
перитоніт, пов’язаний з безперервним амбулаторним перитонеальним діалізом |
1У дорослих пацієнтів із нормальною функцією нирок застосування 9 г на добу не приводило до виникнення побічних реакцій.
Діти з масою тіла < 40 кг
Таблиця 2
Немовлята та діти віком > 2 місяців та з масою тіла < 40 кг |
Інфекція |
Звичайна доза |
Інтермітуюче введення | ||
ускладнені інфекції сечовивідних шляхів |
100– 50 мг/кг маси тіла/добу за 3 прийоми, максимально 6 г на добу | |
хронічний середній отит | ||
злоякісний зовнішній отит | ||
нейтропенія у дітей |
150 мг/кг маси тіла/добу за 3 прийоми, максимально 6 г на добу | |
інфекції дихальних шляхів у хворих на муковісцидоз | ||
бактеріальний менінгіт | ||
бактеріємія* | ||
інфекції кісток і суглобів |
100– 50 мг/кг маси тіла/добу за 3 прийоми, максимально 6 г на добу | |
ускладнені інфекції шкіри та м’яких тканин | ||
ускладнені інтраабдомінальні інфекції | ||
перитоніт, пов’язаний з безперервним амбулаторним перитонеальним діалізом | ||
Постійна інфузія | ||
фебрильна нейтропенія |
Вводиться навантажувальна доза 60–100 мг/кг маси тіла з наступним постійним інфузійним введенням 100‑200 мг/кг маси тіла на добу, максимально до 6 г на добу | |
внутрішньолікарняна пневмонія | ||
інфекції дихальних шляхів у хворих на муковісцидоз | ||
бактеріальний менінгіт | ||
бактеріємія* | ||
інфекції кісток і суглобів | ||
ускладнені інфекції шкіри та м’яких тканин | ||
ускладнені інтраабдомінальні інфекції | ||
перитоніт, пов’язаний з безперервним амбулаторним перитонеальним діалізом | ||
Немовлята та діти віком ≤ 2 місяців |
Інфекція |
Звичайна доза |
Інтермітуюче введення | ||
Більшість інфекцій |
25–60 мг/кг маси тіла/добу за 2 прийоми1 |
1У немовлят та дітей віком ≤ 2 місяців період напіввиведення із сироватки крові може бути у 2–3 рази більший, ніж у дорослих
*Якщо це асоціюється або є підозра на асоціювання з інфекціями, наведеними у розділі «Показання».
Діти
Безпека та ефективність застосування цефтазидиму шляхом постійної внутрішньовенної інфузії немовлятам та дітям віком ≤ 2 місяців не встановлені.
Пацієнти літнього віку
Враховуючи зниження кліренсу цефтазидиму, для хворих літнього віку, які мають гострі інфекції, добова доза зазвичай не повинна перевищувати 3 г, особливо для пацієнтів віком від 80 років.
Печінкова недостатність
Необхідності у зміні дозування для хворих із легкою та помірною печінковою недостатністю немає. Клінічних досліджень за участю хворих із тяжкою печінковою недостатністю не проводилося. Рекомендується ретельний клінічний нагляд щодо ефективності та безпеки застосування.
Ниркова недостатність
Цефтазидим виводиться нирками у незміненому стані. Тому пацієнтам із порушеннями функції нирок дозу слід зменшити.
Початкова навантажувальна доза повинна становити 1 г. Визначення підтримуючої дози повинно базуватися на кліренсі креатиніну.
Рекомендовані підтримуючі дози цефтазидиму при нирковій недостатності – інтермітуюче введення
Дорослі та діти з масою тіла ≥ 40 кг
Таблиця 3
Кліренс креатиніну, мл/хв |
Приблизний рівень креатиніну у сироватці крові, мкмоль/л (мг/дл) |
Рекомендована одноразова доза цефтазидиму, г |
Інтервал введення, год |
50–31 |
150–200 (1,7–2,3) |
1 |
12 |
30–16 |
200–350 (2,3–4) |
1 |
24 |
15–6 |
350–500 (4–5,6) |
0,5 |
24 |
< 5 |
> 500 (> 5,6) |
0,5 |
48 |
Пацієнтам із тяжкими інфекціями одноразову дозу можна збільшити на 50 % або відповідно збільшити частоту введення. Таким пацієнтам рекомендується контролювати рівень цефтазидиму у сироватці крові.
У дітей кліренс креатиніну слід відкоригувати відповідно до площі поверхні тіла або до маси тіла.
Діти з масою тіла < 40 кг
Таблиця 4
Кліренс креатиніну, мл/хв** |
Приблизний рівень креатиніну* у сироватці крові, мкмоль/л (мг/дл) |
Рекомендована індивідуальна доза мг/кг маси тіла |
Інтервал введення, год |
50–31 |
150–200 (1,7–2,3) |
25 |
12 |
30–16 |
200–350 (2,3–4) |
25 |
24 |
15–6 |
350–500 (4–5,6) |
12,5 |
24 |
< 5 |
> 500 (> 5,6) |
12,5 |
48 |
* Рівень креатиніну у сироватці крові розрахований відповідно до рекомендацій і може точно не відповідати рівню зменшення функції нирок у всіх пацієнтів з нирковою недостатністю.
** Кліренс креатиніну вирахований на основі площі поверхні тіла або визначений.
Рекомендується ретельний клінічний нагляд за ефективністю та безпекою застосування.
Рекомендовані підтримуючі дози цефтазидиму при нирковій недостатності – постійна інфузія
Дорослі та діти з масою тіла ≥ 40 кг
Таблиця 5
Кліренс креатиніну, мл/хв |
Приблизний рівень креатиніну у сироватці крові, мкмоль/л (мг/дл) |
Інтервал введення, год |
50–31 |
150–200 (1,7–2,3) |
Вводиться навантажувальна доза 2 г з подальшим постійним інфузійним введенням від 1 до 3 г кожні 24 години |
30–16 |
200–350 (2,3–4) |
Вводиться навантажувальна доза 2 г з подальшим постійним інфузійним введенням 1 г кожні 24 години |
≤ 15 |
> 350 > 4 |
Не досліджувалося |
Вибір дози слід проводити з обережністю. Рекомендується ретельний клінічний нагляд щодо ефективності та безпеки застосування.
Діти з масою тіла < 40 кг
Безпека та ефективність застосування цефтазидиму шляхом постійної внутрішньовенної інфузії дітям, маса тіла яких < 40 кг, із порушенням функції нирок не встановлені. Рекомендується ретельний клінічний нагляд щодо ефективності та безпеки застосування.
Якщо дітям із порушенням функції нирок необхідно застосувати препарат шляхом постійної внутрішньовенної інфузії, слід скорегувати кліренс креатиніну відповідно до площі поверхні тіла дитини або маси тіла.
Гемодіаліз
Період напіввиведення цефтазидиму із сироватки крові під час гемодіалізу становить від 3 до 5 годин.
Після кожного сеансу гемодіалізу слід вводити підтримуючу дозу цефтазидиму, що рекомендується у таблиці 6.
Перитонеальний діаліз
Цефтазидим можна застосовувати при перитонеальному діалізі у звичайному режимі та при тривалому амбулаторному перитонеальному діалізі.
Крім внутрішньовенного застосування, цефтазидим можна включати до діалізної рідини (зазвичай від 125 до 250 мг на 2 л діалізного розчину).
Для пацієнтів із нирковою недостатністю, яким проводиться тривалий артеріовенозний гемодіаліз або високопоточна гемофільтрація у відділеннях інтенсивної терапії, рекомендована доза становить 1 г на добу у вигляді одноразової дози або за кілька прийомів. Для низькопоточної гемофільтрації слід застосовувати дози, як при порушенні функції нирок.
Пацієнтам, яким проводиться веновенозна гемофільтрація та веновенозний гемодіаліз, рекомендації з дозування наведені у таблицях 6 та 7.
Рекомендації з дозування цефтазидиму пацієнтам, яким проводиться тривала веновенозна гемофільтрація
Таблиця 6
Резидуальна функція нирок (кліренс креатиніну, мл/хв) |
Підтримуюча доза (мг) залежно від швидкості ультрафільтрації (мл/хв)а | |||
5 |
16,7 |
33,3 |
50 | |
0 |
250 |
250 |
500 |
500 |
5 |
250 |
250 |
500 |
500 |
10 |
250 |
500 |
500 |
750 |
15 |
250 |
500 |
500 |
750 |
20 |
500 |
500 |
500 |
750 |
аПідтримуючу дозу слід вводити кожні 12 годин.
Рекомендації з дозування цефтазидиму пацієнтам, яким проводиться тривалий веновенозний гемодіаліз
Таблиця 7
Резидуальна функція нирок (кліренс креатиніну, мл/хв) |
Підтримуюча доза (мг) для діалізату при швидкості потоку (мл/хв)а | |||||
1 л/год |
2 л/год | |||||
Швидкість ультрафільтрації (л/год) |
Швидкість ультрафільтрації (л/год) | |||||
0,5 |
1 |
2 |
0,5 |
1 |
2 | |
0 |
500 |
500 |
500 |
500 |
500 |
750 |
5 |
500 |
500 |
750 |
500 |
500 |
750 |
10 |
500 |
500 |
750 |
500 |
750 |
1000 |
15 |
500 |
750 |
750 |
750 |
750 |
1000 |
20 |
750 |
750 |
1000 |
750 |
750 |
1000 |
аПідтримуючу дозу слід вводити кожні 12 годин.
Введення.
Цефтазидим вводити внутрішньовенно ін’єкційно або інфузійно, або шляхом глибокої внутрішньом’язової ін’єкції. Рекомендованими ділянками для внутрішньом’язового введення є верхній зовнішній квадрант великого сідничного м’яза або латеральна частина стегна.
Розчини цефтазидиму можна вводити безпосередньо у вену або у систему для внутрішньовенних інфузій, якщо пацієнт отримує рідини парентерально.
Доза залежить від тяжкості захворювання, чутливості, локалізації та типу інфекції, а також від віку та функції нирок пацієнта.
Набута резистентність до антибіотика відрізняється у різних регіонах та може змінюватися з часом, а для окремих штамів може відрізнятися суттєво. Бажано використовувати місцеві (локальні) дані щодо чутливості до антибіотика, особливо при лікуванні тяжких інфекцій.
Інструкція з приготування розчину
Цефтазидим сумісний з більшістю широковживаних розчинів для внутрішньовенного введення. Однак не слід застосовувати як розчинник натрію бікарбонат для ін’єкцій (див. «Несумісність»).
У флаконі з препаратом тиск знижений. У міру розчинення препарату виділяється діоксид вуглецю і тиск у флаконі підвищується. На невеликі бульбашки діоксиду вуглецю у розчиненому препараті можна не зважати.
Таблиця 8
Доза та спосіб введення |
Необхідна кількість розчинника (мл) |
Приблизна концентрація (мг/мл) | |
1 г |
Внутрішньом’язово Внутрішньовенний болюс Внутрішньовенна інфузія |
3 10 50* |
260 90 20 |
2 г |
Внутрішньовенний болюс Внутрішньовенна інфузія |
10 50* |
170 40 |
*Розчинення для приготування внутрішньовенної інфузії слід проводити у два етапи (див. текст).
Колір розчину варіює від світло-жовтого до бурштинового залежно від концентрації, розчинника та умов зберігання. При дотриманні рекомендацій дія препарату не залежить від варіацій його забарвлення.
Цефтазидим у концентраціях від 1 мг/мл до 40 мг/мл сумісний з такими розчинами: 0,9 % розчин натрію хлориду; М/6 розчин натрію лактату; розчин Хартмана; 5 % розчин глюкози; 0,225 % розчин натрію хлориду та 5 % розчин глюкози; 0,45 % розчин натрію хлориду та 5 % розчин глюкози; 0,9 % розчин натрію хлориду та 5 % розчин глюкози; 0,18 % розчин натрію хлориду та 4 % розчин глюкози; 10 % розчин глюкози; 10 % розчин глюкози та 0,9 % розчин натрію хлориду; 10 % розчин глюкози та 5 % розчин глюкози; 6 % розчин декстрану 70 та 0,9 % розчин натрію хлориду; 6 % розчин декстрану 70 та 5 % розчин глюкози.
Цефтазидим у концентраціях від 0,05 мг/мл до 0,25 мг/мл сумісний з рідиною для інтраперитонеального діалізу (лактатом).
Цефтазидим для внутрішньом’язового введення можна розчиняти у 0,5 або 1 % розчині лідокаїну гідрохлориду.
Ефективність обох препаратів зберігається при змішуванні цефтазидиму у дозі 4 мг/мл з такими речовинами: гідрокортизон (гідрокортизону натрію фосфат) 1 мг/мл у 0,9 % розчині натрію хлориду для ін’єкцій або 0,5 % розчині глюкози; цефуроксим (цефуроксим натрію) 3 мг/мл у 0,9 % розчині натрію хлориду для ін’єкцій; клоксацилін (клоксацилін натрію) 4 мг/мл у 0,9 % розчині натрію хлориду для ін’єкцій; гепарин 10 МО/мл або 50 МО/мл у 0,9 % розчині натрію хлориду для ін’єкцій; калію хлорид 10 мекв/л або 40 мекв/л у 0,9 % розчині натрію хлориду для ін’єкцій.
Приготування розчинів для внутрішньом’язової або внутрішньовенної болюсної ін’єкції
1. Вколоти голку шприца через кришку флакона і ввести рекомендований об’єм розчинника.
2. Вийняти голку шприца та струсити флакон до отримання прозорого розчину.
3. Перевернути флакон. При повністю введеному поршні шприца вставити голку у флакон. Набрати весь розчин у шприц, при цьому голка весь час повинна бути у розчині. На маленькі бульбашки вуглекислого газу можна не зважати.
Приготування розчинів для внутрішньовенної інфузії (флакони 1 г та 2 г) у 2 етапи:
1. Вколоти голку шприца через кришку флакона і ввести 10 мл розчинника.
2. Вийняти голку шприца та струсити флакон до отримання прозорого розчину.
3. Не вставляти голку для повітря до повного розчинення препарату. Вставити голку для повітря через кришку у флакон для послаблення внутрішнього тиску у флаконі.
1. Не виймаючи голку для повітря, довести загальний об’єм до 50 мл використати для внутрішньовенної інфузії протягом 15-30 хв. Вийняти голку для повітря, струсити флакон і налагодити систему для інфузій як зазвичай.
Щоб забезпечити стерильність препарату, дуже важливо не вставляти голку для повітря через кришку до розчинення препарату.
Приготовлений розчин можна зберігати не більше 8 годин при температурі не вище 25 °С і не більше 24 годин при температурі від 2 до 8 °С.
Діти.
Застосовувати дітям з перших днів життя. Безпека та ефективність застосування цефтазидиму шляхом постійної внутрішньовенної інфузії немовлятам та дітям віком ≤ 2 місяців не встановлені.
Важливо! Обовʼязково отримайте консультацію лікаря перед тим, як купити Флоразід пор. для розчину для ін. фл. 2 г №1.
Знайдіть товар у каталозі
Введіть у пошук Флоразід пор. для розчину для ін. фл. 2 г №1 і клікніть на препарат. Якщо ви вже в картці товару і вам доступні характеристики - пропустіть цей крок.
Перевірте наявність і вартість
Натисніть кнопку "Вибрати аптеку", встановіть місто і перевірте наявність Флоразід пор. для розчину для ін. фл. 2 г №1 у зручній для вас аптеці.
Бронюйте кілька препаратів
Якщо крім Флоразід пор. для розчину для ін. фл. 2 г №1 вам необхідно оформити бронь на інші препарати, використовуйте іконку "У список".
Виберіть аптеку
Щоб купити Флоразід пор. для розчину для ін. фл. 2 г №1, виберіть аптеку на мапі або в списку аптек, клікніть на неї, і товар додасться в кошик.
Перевірте кошик
Перевірте, чи є Флоразід пор. для розчину для ін. фл. 2 г №1 та інші препарати в кошику, натисніть кнопку "Замовити" і вкажіть номер телефону.
Дочекайтеся підтвердження замовлення
Дочекайтеся СМС повідомлення з підтвердженням бронювання препарату Флоразід пор. для розчину для ін. фл. 2 г №1 і заберіть його в аптеці.
Купити Флоразід пор. для розчину для ін. фл. 2 г №1 в аптеках України можна зробивши бронь через сервіс zdorovi.ua. Забронювати Флоразід пор. для розчину для ін. фл. 2 г №1 можна в таких містах: та в інших населених пунктах України.
Copyright © 2021-2024 Zdorovi.UA