Алина Шевченко
практикующий провизор, фармацевт высшей категории, специальность - фармация, консультант ZDOROVI.UA
Лоразидим пор. для раствора для ин. 1000 мг фл. №1
Описание препарата Лоразидим пор. для раствора для ин. 1000 мг фл. №1 создано на основе официальной инструкции к Лоразидим пор. для раствора для ин. 1000 мг фл. №1 и представлено на сайте ZDOROVI.UA только для ознакомительных целей. Не следует использовать описание как инструкцию к самолечению. Проконсультируйтесь с врачом перед покупкой Лоразидим пор. для раствора для ин. 1000 мг фл. №1 и помните, что самолечение может быть опасно для Вашего здоровья!
Алина Шевченко
практикующий провизор, фармацевт высшей категории, специальность - фармация, консультант ZDOROVI.UA
діюча речовина: цефтазидим;
1 флакон містить цефтазидим пентагідрат у кількості, що відповідає цефтазидиму 500 мг або 1000 мг;
допоміжна речовина: натрію карбонат безводний.
Лікування наведених нижче інфекцій у дорослих та дітей, включаючи новонароджених:
- внутрішньолікарняна пневмонія;
- інфекції дихальних шляхів у хворих на муковісцидоз;
- бактеріальний менінгіт;
- хронічний середній отит;
- злоякісний зовнішній отит;
- ускладнені інфекції сечовивідних шляхів;
- ускладнені інфекції шкіри та м’яких тканин;
- ускладнені інфекції черевної порожнини;
- інфекції кісток і суглобів;
- перитоніт, пов’язаний з проведенням діалізу у хворих, які знаходяться на безперервному амбулаторному перитонеальному діалізі.
Лікування бактеріємії, що виникає у пацієнтів у результаті будь-якої з наведених вище інфекцій.
Цефтазидим можна застосовувати для лікування хворих із нейтропенією та гарячкою, що виникає у результаті бактеріальної інфекції.
Цефтазидим можна застосовувати для профілактики інфекційних ускладнень при операціях на передміхуровій залозі (трансуретральна резекція).
При призначенні цефтазидиму слід враховувати його антибактеріальний спектр, скерований головним чином проти грамнегативних аеробів (див. розділи «Особливості застосування» та «Фармакологічні властивості»).
Цефтазидим слід застосовувати з іншими антибактеріальними засобами, якщо очікується, що ряд мікроорганізмів, що спричинили інфекцію, не підпадають під спектр дії цефтазидиму.
Призначати препарат слід згідно з існуючими офіційними рекомендаціями щодо призначення антибактеріальних засобів.
Підвищена чутливість до цефтазидиму або до інших компонентів препарату.
Підвищена чутливість до цефалоспоринових антибіотиків.
Наявність в анамнезі тяжкої гіперчутливості (наприклад, анафілактичні реакції) до інших
β-лактамних антибіотиків (пеніциліни, монобактами та карбапенеми).
Дорослі та діти ≥ 40 кг
Інтермітуюче введення | |
Інфекція |
Доза, що вводиться |
інфекції дихальних шляхів у хворих на муковісцидоз |
100 – 150 мг/кг маси тіла/на добу кожні 8 годин, максимально до 9 г на добу1 |
фебрильна нейтропенія |
2 г кожні 8 годин |
внутрішньолікарняна пневмонія | |
бактеріальний менінгіт | |
бактеріємія* | |
інфекції кісток і суглобів |
1 – 2 г кожні 8 годин |
ускладнені інфекції шкіри та м’яких тканин | |
ускладнені інтраабдомінальні інфекції | |
перитоніт, пов’язаний з безперервним амбулаторним перитонеальним діалізом | |
ускладнені інфекції сечовивідних шляхів |
1 – 2 г кожні 8 годин або 12 годин |
профілактики інфекційних ускладнень при операціях на передміхуровій залозі (трансуретральна резекція) |
1 г під час індукції в анестезію, 1 г у момент видалення катетера |
хронічний середній отит |
1 – 2 г кожні 8 годин |
злоякісний зовнішній отит | |
Постійна інфузія | |
Інфекція |
Доза, що вводиться |
фебрильна нейтропенія |
навантажувальна доза 2 г з наступним постійним інфузійним введенням від 4 до 6 г кожні 24 години1 |
внутрішньолікарняна пневмонія | |
інфекції дихальних шляхів у хворих на муковісцидоз | |
бактеріальний менінгіт | |
бактеріємія* | |
інфекції кісток і суглобів | |
ускладнені інфекції шкіри та м’яких тканин | |
ускладнені інтраабдомінальні інфекції | |
перитоніт, пов’язаний з безперервним амбулаторним перитонеальним діалізом | |
1У дорослих пацієнтів із нормальною функцією нирок 9 г на добу застосовували без побічних реакцій. |
Діти < 40 кг
Немовлята та діти віком > 2 місяців та масою тіла < 40 кг |
Інфекція |
Звичайна доза |
Інтермітуюче введення | ||
ускладнені інфекції сечовивідних шляхів |
100 – 150 мг/кг маси тіла/на добу у 3 прийоми, максимально 6 г на добу | |
хронічний середній отит | ||
злоякісний зовнішній отит | ||
нейтропенія у дітей |
150 мг/кг маси тіла/на добу у 3 прийоми, максимально 6 г на добу | |
інфекції дихальних шляхів у хворих на муковісцидоз | ||
бактеріальний менінгіт | ||
бактеріємія* | ||
інфекції кісток і суглобів |
100 – 150 мг/кг маси тіла/на добу у 3 прийоми, максимально 6 г на добу | |
ускладнені інфекції шкіри та м’яких тканин | ||
ускладнені інтраабдомінальні інфекції | ||
перитоніт, пов’язаний з безперервним амбулаторним перитонеальним діалізом | ||
Постійна інфузія | ||
фебрильна нейтропенія |
Вводиться навантажувальна доза 60 – 100 мг/кг маси тіла з наступним постійним інфузійним введенням 100 – 200 мг/кг маси тіла на добу, максимально до 6 г на добу | |
внутрішньолікарняна пневмонія | ||
інфекції дихальних шляхів у хворих на муковісцидоз | ||
бактеріальний менінгіт | ||
бактеріємія* | ||
інфекції кісток і суглобів | ||
ускладнені інфекції шкіри та м’яких тканин | ||
ускладнені інтраабдомінальні інфекції | ||
перитоніт, пов’язаний з безперервним амбулаторним перитонеальним діалізом | ||
Немовлята та діти віком ≤ 2 місяців |
Інфекція |
Звичайна доза |
Інтермітуюче введення | ||
Більшість інфекцій |
25 – 60 мг/кг маси тіла/добу у 2 прийоми1 | |
1У немовлят та дітей віком ≤ 2 місяців період напіввиведення із сироватки крові може бути у 2 – 3 рази більший, ніж у дорослих |
*якщо це асоціюється або є підозра на асоціювання з інфекціями, наведеними у розділі «Показання».
Діти
Безпека та ефективність застосування Лоразидиму шляхом постійної внутрішньовенної інфузії у немовлят та дітей ≤ 2 місяців не встановлені.
Пацієнти літнього віку
Враховуючи зниження кліренсу цефтазидиму, для хворих літнього віку, які мають гострі інфекції, добова доза зазвичай не повинна перевищувати 3 г, особливо у пацієнтів віком від
80 років.
Печінкова недостатність
Необхідності у зміні дозування для хворих із легкою та помірною печінковою недостатністю немає. Клінічних досліджень у хворих із тяжкою печінковою недостатністю не проводили. Рекомендується ретельний клінічний нагляд за ефективністю та безпекою застосування.
Ниркова недостатність
Цефтазидим виводиться нирками у незміненому стані. Тому пацієнтам із порушеннями функції нирок дозу слід зменшити.
Початкова доза повинна становити 1 г. Визначення підтримуючої дози повинно базуватися на швидкості гломерулярної фільтрації.
Рекомендовані підтримуючі дози цефтазидиму при нирковій недостатності – інтермітуюче введення
Дорослі та діти ≥ 40 кг маси тіла
Кліренс креатиніну, мл/хв |
Приблизний рівень креатиніну у сироватці крові, мкмоль/л (мг/дл) |
Рекомендована одноразова доза цефтазидиму, г |
Частота дозування (години) |
50 – 31 |
150 – 200 (1,7 – 2,3) |
1 |
12 |
30 – 16 |
200 – 350 (2,3 – 4) |
1 |
24 |
15 – 6 |
350 – 500 (4 – 5,6) |
0,5 |
24 |
< 5 |
> 500 (> 5,6) |
0,5 |
48 |
Пацієнтам із тяжкими інфекціями одноразову дозу можна збільшити на 50 % або відповідно збільшити частоту введення. Таким пацієнтам рекомендується контролювати рівень цефтазидиму у сироватці крові.
У дітей кліренс креатиніну слід відкоригувати відповідно до площі поверхні тіла або до маси тіла.
Діти < 40 кг
Кліренс креатиніну, мл/хв** |
Приблизний рівень креатиніну* у сироватці крові, мкмоль/л (мг/дл) |
Рекомендована індивідуальна доза мг/кг маси тіла |
Частота дозування (години) |
50 – 31 |
150 – 200 (1,7 – 2,3) |
25 |
12 |
30 – 16 |
200 – 350 (2,3 – 4) |
25 |
24 |
15 – 6 |
350 – 500 (4 – 5,6) |
12,5 |
24 |
< 5 |
> 500 (> 5,6) |
12,5 |
48 |
*це рівень креатиніну у сироватці крові, розрахований відповідно до рекомендацій, і може точно не відповідати рівню зменшення функції нирок у всіх пацієнтів з нирковою недостатністю.
** кліренс креатиніну, вирахований на основі площі поверхні тіла, або визначений.
Рекомендується ретельний клінічний нагляд за ефективністю та безпекою застосування.
Рекомендовані підтримуючі дози цефтазидиму при нирковій недостатності – постійна інфузія
Дорослі та діти ≥ 40 кг маси тіла
Кліренс креатиніну, мл/хв |
Приблизний рівень креатиніну у сироватці крові, мкмоль/л (мг/дл) |
Частота дозування (години) |
50 – 31 |
150 – 200 (1,7 – 2,3) |
Вводиться навантажувальна доза 2 г з наступним постійним інфузійним введенням від 1 до 3 г кожні 24 години |
30 – 16 |
200 – 350 (2,3 – 4) |
Вводиться навантажувальна доза 2 г з наступним постійним інфузійним введенням 1 г кожні 24 години |
≤ 15 |
> 350 (4 – 5,6) |
Не досліджувалося |
Вибір дози слід проводити з обережністю. Рекомендується ретельний клінічний нагляд за ефективністю та безпекою застосування.
Діти < 40 кг
Безпека та ефективність застосування Лоразидиму шляхом постійної внутрішньовенної інфузії дітям, маса тіла яких < 40 кг, із порушеною функцією нирок не встановлені. Рекомендується ретельний клінічний нагляд за ефективністю та безпекою застосування.
Якщо дітям із порушеною функцією нирок необхідно застосувати препарат шляхом постійної внутрішньовенної інфузії, слід кліренс креатиніну скорегувати відповідно до площі поверхні тіла дитини або маси тіла.
Гемодіаліз
Період напіввиведення цефтазидиму із сироватки крові під час гемодіалізу становить від
3 до 5 годин.
Після кожного сеансу гемодіалізу слід вводити підтримуючу дозу цефтазидиму, що рекомендується у таблиці, наведеній нижче.
Перитонеальний діаліз
Цефтазидим можна застосовувати при перитонеальному діалізі у звичайному режимі та при тривалому амбулаторному перитонеальному діалізі.
Крім внутрішньовенного застосування, цефтазидим можна включати до діалізної рідини (зазвичай від 125 до 250 мг на 2 л діалізного розчину).
Для пацієнтів із нирковою недостатністю, яким проводиться тривалий артеріовенозний гемодіаліз або високопоточна гемофільтрація у відділеннях інтенсивної терапії, рекомендована доза становить 1 г на добу у вигляді одноразової дози або за кілька прийомів. Для низькопоточної гемофільтрації слід застосовувати дози, як при порушенні функції нирок.
Пацієнтам, яким проводиться веновенозна гемофільтрація та веновенозний гемодіаліз, рекомендації з дозування наведені у таблицях.
Рекомендації з дозування цефтазидиму пацієнтам, яким проводиться тривала веновенозна гемофільтрація
Резидуальна функція нирок (кліренс креатиніну, мл/хв) |
Підтримуюча доза (мг) залежно від швидкості ультрафільтрації (мл/хв)а | |||
5 |
16,7 |
33,3 |
50 | |
0 |
250 |
250 |
500 |
500 |
5 |
250 |
250 |
500 |
500 |
10 |
250 |
500 |
500 |
750 |
15 |
250 |
500 |
500 |
750 |
20 |
500 |
500 |
500 |
750 |
аПідтримуючу дозу слід вводити кожні 12 годин.
Рекомендації з дозування цефтазидиму пацієнтам, яким проводиться тривалий веновенозний гемодіаліз
Резидуальна функція нирок (кліренс креатиніну, мл/хв) |
Підтримуюча доза (мг) для діалізату при швидкості потоку (мл/хв)а | |||||
1 л/год |
2 л/год | |||||
Швидкість ультрафільтрації (л/год) |
Швидкість ультрафільтрації (л/год) | |||||
0,5 |
1 |
2 |
0,5 |
1 |
2 | |
0 |
500 |
500 |
500 |
500 |
500 |
750 |
5 |
500 |
500 |
750 |
500 |
500 |
750 |
10 |
500 |
500 |
750 |
500 |
750 |
1000 |
15 |
500 |
750 |
750 |
750 |
750 |
1000 |
20 |
750 |
750 |
1000 |
750 |
750 |
1000 |
аПідтримуючу дозу слід вводити кожні 12 годин.
Введення.
Лоразидим вводити внутрішньовенно ін’єкційно або інфузійно або шляхом глибокої внутрішньом’язової ін’єкції. Рекомендованими ділянками для внутрішньом’язового введення є верхній зовнішній квадрант великого сідничного м’яза або латеральна частина стегна.
Розчини цефтазидиму можна вводити безпосередньо у вену або у систему для внутрішньовенних інфузій, якщо пацієнт отримує рідини парентерально.
Доза залежить від тяжкості захворювання, чутливості, локалізації та типу інфекції, а також від віку та функції нирок пацієнта.
Набута резистентність до антибіотика відрізняється у різних регіонах та може змінюватися з часом, а для окремих штамів може відрізнятися суттєво. Бажано використовувати місцеві (локальні) дані щодо чутливості до антибіотика, особливо при лікуванні тяжких інфекцій.
Інструкція з приготування
Лоразидим сумісний з більшістю широковживаних розчинів для внутрішньовенного введення. Однак не слід застосовувати як розчинник натрію бікарбонат для ін’єкцій
(див. «Несумісність»).
Доза, що вводиться |
Необхідна кількість розчинника (мл) |
Приблизна концентрація (мг/мл) | |
250 мг |
Внутрішньом’язово Внутрішньовенний болюс |
1 2,5 |
210 90 |
500 мг |
Внутрішньом’язово Внутрішньовенний болюс |
1,5 5 |
260 90 |
1 г |
Внутрішньом’язово Внутрішньовенний болюс Внутрішньовенна інфузія |
3 10 50* |
260 90 20 |
*Примітка. Розчинення слід проводити у два етапи (див. текст).
Колір розчину варіює від світло-жовтого до бурштинового залежно від концентрації, розчинника та умов зберігання. При дотриманні рекомендацій дія препарату не залежить від варіацій його забарвлення.
Цефтазидим у концентраціях від 1 мг/мл до 40 мг/мл сумісний з такими розчинами:
0,9 % розчин натрію хлориду; М/6 розчин натрію лактату; розчин Хартмана; 5 % розчин глюкози; 0,225 % розчин натрію хлориду та 5 % розчин глюкози; 0,45 % розчин натрію хлориду та 5 % розчин глюкози; 0,9 % розчин натрію хлориду та 5 % розчин глюкози;
0,18 % розчин натрію хлориду та 4 % розчин глюкози; 10 % розчин глюкози; 10 % розчин глюкози та 0,9 % розчин натрію хлориду; 10 % розчин глюкози та 5 % розчин глюкози;
6 % розчин декстрану та 0,9 % розчин натрію хлориду; 6 % розчин декстрану та 5 % розчин глюкози.
Цефтазидим у концентраціях від 0,05 мг/мл до 0,25 мг/мл сумісний з рідиною для інтраперитонеального діалізу (лактатом).
Цефтазидим для внутрішньом’язового введення можна розчиняти у 0,5 % або 1 % розчині лідокаїну гідрохлориду.
Ефективність обох препаратів зберігається при змішуванні цефтазидиму у дозі 4 мг/мл з такими речовинами: гідрокортизон (гідрокортизону натрію фосфат) 1 мг/мл у 0,9 % розчині натрію хлориду для ін’єкцій або 0,5 % розчині глюкози; цефуроксим (цефуроксим натрію)
3 мг/мл у 0,9 % розчині натрію хлориду для ін’єкцій; клоксацилін (клоксацилін натрію)
4 мг/мл у 0,9 % розчині натрію хлориду для ін’єкцій; гепарин 10 МО/мл або 50 МО/мл у
0,9 % розчині натрію хлориду для ін’єкцій; калію хлорид 10 мекв/л або
40 мекв/л у 0,9 % розчині натрію хлориду для ін’єкцій.
Вміст флакона Лоразидиму 500 мг, розчинений у 1,5 мл води для ін’єкцій, можна додати до розчину метронідазолу (500 мг у 100 мл), при цьому обидва препарати зберігають свою активність.
Приготування розчинів для внутрішньом’язової або внутрішньовенної болюсної ін’єкції
1. Вколоти голку шприца через кришку флакона і ввести рекомендований об’єм розчинника.
2. Вийняти голку шприца та струсити флакон до отримання прозорого розчину.
3. Перевернути флакон. При повністю введеному поршні шприца вставити голку у флакон. Набрати весь розчин у шприц, при цьому голка весь час повинна бути у розчині.
Приготування розчинів для внутрішньовенної інфузії (флакон 1 г)
1. Вколоти голку шприца через кришку флакона і ввести 10 мл розчинника.
2. Вийняти голку шприца та струсити флакон до отримання прозорого розчину.
3. Не вставляти голку для повітря до повного розчинення препарату. Вставити голку для повітря через кришку у флакон для послаблення внутрішнього тиску у флаконі.
4. Не виймаючи голку для повітря, довести загальний об’єм до 50 мл. Вийняти голку для повітря, струсити флакон і налагодити систему для інфузій як зазвичай.
Примітка. Щоб забезпечити стерильність препарату, дуже важливо не вставляти голку для повітря через кришку до розчинення препарату.
Готовий розчин можна зберігати протягом 24 годин при температурі нижче 25 °С або протягом 7 днів при температурі до 4 °С.
Діти.
Застосовувати дітям з перших днів життя.
Ниже собраны популярные вопросы пользователей сервиса Zdorovi.UA про Лоразидим пор. для раствора для ин. 1000 мг фл. №1, а также ответы на них.
Лікування наведених нижче інфекцій у дорослих та дітей, включаючи новонароджених:
- внутрішньолікарняна пневмонія;
- інфекції дихальних шляхів у хворих на муковісцидоз;
- бактеріальний менінгіт;
- хронічний середній отит;
- злоякісний зовнішній отит;
- ускладнені інфекції сечовивідних шляхів;
- ускладнені інфекції шкіри та м’яких тканин;
- ускладнені інфекції черевної порожнини;
- інфекції кісток і суглобів;
- перитоніт, пов’язаний з проведенням діалізу у хворих, які знаходяться на безперервному амбулаторному перитонеальному діалізі.
Лікування бактеріємії, що виникає у пацієнтів у результаті будь-якої з наведених вище інфекцій.
Цефтазидим можна застосовувати для лікування хворих із нейтропенією та гарячкою, що виникає у результаті бактеріальної інфекції.
Цефтазидим можна застосовувати для профілактики інфекційних ускладнень при операціях на передміхуровій залозі (трансуретральна резекція).
При призначенні цефтазидиму слід враховувати його антибактеріальний спектр, скерований головним чином проти грамнегативних аеробів (див. розділи «Особливості застосування» та «Фармакологічні властивості»).
Цефтазидим слід застосовувати з іншими антибактеріальними засобами, якщо очікується, що ряд мікроорганізмів, що спричинили інфекцію, не підпадають під спектр дії цефтазидиму.
Призначати препарат слід згідно з існуючими офіційними рекомендаціями щодо призначення антибактеріальних засобів.
діюча речовина: цефтазидим;
1 флакон містить цефтазидим пентагідрат у кількості, що відповідає цефтазидиму 500 мг або 1000 мг;
допоміжна речовина: натрію карбонат безводний.
Дорослі та діти ≥ 40 кг
Інтермітуюче введення | |
Інфекція |
Доза, що вводиться |
інфекції дихальних шляхів у хворих на муковісцидоз |
100 – 150 мг/кг маси тіла/на добу кожні 8 годин, максимально до 9 г на добу1 |
фебрильна нейтропенія |
2 г кожні 8 годин |
внутрішньолікарняна пневмонія | |
бактеріальний менінгіт | |
бактеріємія* | |
інфекції кісток і суглобів |
1 – 2 г кожні 8 годин |
ускладнені інфекції шкіри та м’яких тканин | |
ускладнені інтраабдомінальні інфекції | |
перитоніт, пов’язаний з безперервним амбулаторним перитонеальним діалізом | |
ускладнені інфекції сечовивідних шляхів |
1 – 2 г кожні 8 годин або 12 годин |
профілактики інфекційних ускладнень при операціях на передміхуровій залозі (трансуретральна резекція) |
1 г під час індукції в анестезію, 1 г у момент видалення катетера |
хронічний середній отит |
1 – 2 г кожні 8 годин |
злоякісний зовнішній отит | |
Постійна інфузія | |
Інфекція |
Доза, що вводиться |
фебрильна нейтропенія |
навантажувальна доза 2 г з наступним постійним інфузійним введенням від 4 до 6 г кожні 24 години1 |
внутрішньолікарняна пневмонія | |
інфекції дихальних шляхів у хворих на муковісцидоз | |
бактеріальний менінгіт | |
бактеріємія* | |
інфекції кісток і суглобів | |
ускладнені інфекції шкіри та м’яких тканин | |
ускладнені інтраабдомінальні інфекції | |
перитоніт, пов’язаний з безперервним амбулаторним перитонеальним діалізом | |
1У дорослих пацієнтів із нормальною функцією нирок 9 г на добу застосовували без побічних реакцій. |
Діти < 40 кг
Немовлята та діти віком > 2 місяців та масою тіла < 40 кг |
Інфекція |
Звичайна доза |
Інтермітуюче введення | ||
ускладнені інфекції сечовивідних шляхів |
100 – 150 мг/кг маси тіла/на добу у 3 прийоми, максимально 6 г на добу | |
хронічний середній отит | ||
злоякісний зовнішній отит | ||
нейтропенія у дітей |
150 мг/кг маси тіла/на добу у 3 прийоми, максимально 6 г на добу | |
інфекції дихальних шляхів у хворих на муковісцидоз | ||
бактеріальний менінгіт | ||
бактеріємія* | ||
інфекції кісток і суглобів |
100 – 150 мг/кг маси тіла/на добу у 3 прийоми, максимально 6 г на добу | |
ускладнені інфекції шкіри та м’яких тканин | ||
ускладнені інтраабдомінальні інфекції | ||
перитоніт, пов’язаний з безперервним амбулаторним перитонеальним діалізом | ||
Постійна інфузія | ||
фебрильна нейтропенія |
Вводиться навантажувальна доза 60 – 100 мг/кг маси тіла з наступним постійним інфузійним введенням 100 – 200 мг/кг маси тіла на добу, максимально до 6 г на добу | |
внутрішньолікарняна пневмонія | ||
інфекції дихальних шляхів у хворих на муковісцидоз | ||
бактеріальний менінгіт | ||
бактеріємія* | ||
інфекції кісток і суглобів | ||
ускладнені інфекції шкіри та м’яких тканин | ||
ускладнені інтраабдомінальні інфекції | ||
перитоніт, пов’язаний з безперервним амбулаторним перитонеальним діалізом | ||
Немовлята та діти віком ≤ 2 місяців |
Інфекція |
Звичайна доза |
Інтермітуюче введення | ||
Більшість інфекцій |
25 – 60 мг/кг маси тіла/добу у 2 прийоми1 | |
1У немовлят та дітей віком ≤ 2 місяців період напіввиведення із сироватки крові може бути у 2 – 3 рази більший, ніж у дорослих |
*якщо це асоціюється або є підозра на асоціювання з інфекціями, наведеними у розділі «Показання».
Діти
Безпека та ефективність застосування Лоразидиму шляхом постійної внутрішньовенної інфузії у немовлят та дітей ≤ 2 місяців не встановлені.
Пацієнти літнього віку
Враховуючи зниження кліренсу цефтазидиму, для хворих літнього віку, які мають гострі інфекції, добова доза зазвичай не повинна перевищувати 3 г, особливо у пацієнтів віком від
80 років.
Печінкова недостатність
Необхідності у зміні дозування для хворих із легкою та помірною печінковою недостатністю немає. Клінічних досліджень у хворих із тяжкою печінковою недостатністю не проводили. Рекомендується ретельний клінічний нагляд за ефективністю та безпекою застосування.
Ниркова недостатність
Цефтазидим виводиться нирками у незміненому стані. Тому пацієнтам із порушеннями функції нирок дозу слід зменшити.
Початкова доза повинна становити 1 г. Визначення підтримуючої дози повинно базуватися на швидкості гломерулярної фільтрації.
Рекомендовані підтримуючі дози цефтазидиму при нирковій недостатності – інтермітуюче введення
Дорослі та діти ≥ 40 кг маси тіла
Кліренс креатиніну, мл/хв |
Приблизний рівень креатиніну у сироватці крові, мкмоль/л (мг/дл) |
Рекомендована одноразова доза цефтазидиму, г |
Частота дозування (години) |
50 – 31 |
150 – 200 (1,7 – 2,3) |
1 |
12 |
30 – 16 |
200 – 350 (2,3 – 4) |
1 |
24 |
15 – 6 |
350 – 500 (4 – 5,6) |
0,5 |
24 |
< 5 |
> 500 (> 5,6) |
0,5 |
48 |
Пацієнтам із тяжкими інфекціями одноразову дозу можна збільшити на 50 % або відповідно збільшити частоту введення. Таким пацієнтам рекомендується контролювати рівень цефтазидиму у сироватці крові.
У дітей кліренс креатиніну слід відкоригувати відповідно до площі поверхні тіла або до маси тіла.
Діти < 40 кг
Кліренс креатиніну, мл/хв** |
Приблизний рівень креатиніну* у сироватці крові, мкмоль/л (мг/дл) |
Рекомендована індивідуальна доза мг/кг маси тіла |
Частота дозування (години) |
50 – 31 |
150 – 200 (1,7 – 2,3) |
25 |
12 |
30 – 16 |
200 – 350 (2,3 – 4) |
25 |
24 |
15 – 6 |
350 – 500 (4 – 5,6) |
12,5 |
24 |
< 5 |
> 500 (> 5,6) |
12,5 |
48 |
*це рівень креатиніну у сироватці крові, розрахований відповідно до рекомендацій, і може точно не відповідати рівню зменшення функції нирок у всіх пацієнтів з нирковою недостатністю.
** кліренс креатиніну, вирахований на основі площі поверхні тіла, або визначений.
Рекомендується ретельний клінічний нагляд за ефективністю та безпекою застосування.
Рекомендовані підтримуючі дози цефтазидиму при нирковій недостатності – постійна інфузія
Дорослі та діти ≥ 40 кг маси тіла
Кліренс креатиніну, мл/хв |
Приблизний рівень креатиніну у сироватці крові, мкмоль/л (мг/дл) |
Частота дозування (години) |
50 – 31 |
150 – 200 (1,7 – 2,3) |
Вводиться навантажувальна доза 2 г з наступним постійним інфузійним введенням від 1 до 3 г кожні 24 години |
30 – 16 |
200 – 350 (2,3 – 4) |
Вводиться навантажувальна доза 2 г з наступним постійним інфузійним введенням 1 г кожні 24 години |
≤ 15 |
> 350 (4 – 5,6) |
Не досліджувалося |
Вибір дози слід проводити з обережністю. Рекомендується ретельний клінічний нагляд за ефективністю та безпекою застосування.
Діти < 40 кг
Безпека та ефективність застосування Лоразидиму шляхом постійної внутрішньовенної інфузії дітям, маса тіла яких < 40 кг, із порушеною функцією нирок не встановлені. Рекомендується ретельний клінічний нагляд за ефективністю та безпекою застосування.
Якщо дітям із порушеною функцією нирок необхідно застосувати препарат шляхом постійної внутрішньовенної інфузії, слід кліренс креатиніну скорегувати відповідно до площі поверхні тіла дитини або маси тіла.
Гемодіаліз
Період напіввиведення цефтазидиму із сироватки крові під час гемодіалізу становить від
3 до 5 годин.
Після кожного сеансу гемодіалізу слід вводити підтримуючу дозу цефтазидиму, що рекомендується у таблиці, наведеній нижче.
Перитонеальний діаліз
Цефтазидим можна застосовувати при перитонеальному діалізі у звичайному режимі та при тривалому амбулаторному перитонеальному діалізі.
Крім внутрішньовенного застосування, цефтазидим можна включати до діалізної рідини (зазвичай від 125 до 250 мг на 2 л діалізного розчину).
Для пацієнтів із нирковою недостатністю, яким проводиться тривалий артеріовенозний гемодіаліз або високопоточна гемофільтрація у відділеннях інтенсивної терапії, рекомендована доза становить 1 г на добу у вигляді одноразової дози або за кілька прийомів. Для низькопоточної гемофільтрації слід застосовувати дози, як при порушенні функції нирок.
Пацієнтам, яким проводиться веновенозна гемофільтрація та веновенозний гемодіаліз, рекомендації з дозування наведені у таблицях.
Рекомендації з дозування цефтазидиму пацієнтам, яким проводиться тривала веновенозна гемофільтрація
Резидуальна функція нирок (кліренс креатиніну, мл/хв) |
Підтримуюча доза (мг) залежно від швидкості ультрафільтрації (мл/хв)а | |||
5 |
16,7 |
33,3 |
50 | |
0 |
250 |
250 |
500 |
500 |
5 |
250 |
250 |
500 |
500 |
10 |
250 |
500 |
500 |
750 |
15 |
250 |
500 |
500 |
750 |
20 |
500 |
500 |
500 |
750 |
аПідтримуючу дозу слід вводити кожні 12 годин.
Рекомендації з дозування цефтазидиму пацієнтам, яким проводиться тривалий веновенозний гемодіаліз
Резидуальна функція нирок (кліренс креатиніну, мл/хв) |
Підтримуюча доза (мг) для діалізату при швидкості потоку (мл/хв)а | |||||
1 л/год |
2 л/год | |||||
Швидкість ультрафільтрації (л/год) |
Швидкість ультрафільтрації (л/год) | |||||
0,5 |
1 |
2 |
0,5 |
1 |
2 | |
0 |
500 |
500 |
500 |
500 |
500 |
750 |
5 |
500 |
500 |
750 |
500 |
500 |
750 |
10 |
500 |
500 |
750 |
500 |
750 |
1000 |
15 |
500 |
750 |
750 |
750 |
750 |
1000 |
20 |
750 |
750 |
1000 |
750 |
750 |
1000 |
аПідтримуючу дозу слід вводити кожні 12 годин.
Введення.
Лоразидим вводити внутрішньовенно ін’єкційно або інфузійно або шляхом глибокої внутрішньом’язової ін’єкції. Рекомендованими ділянками для внутрішньом’язового введення є верхній зовнішній квадрант великого сідничного м’яза або латеральна частина стегна.
Розчини цефтазидиму можна вводити безпосередньо у вену або у систему для внутрішньовенних інфузій, якщо пацієнт отримує рідини парентерально.
Доза залежить від тяжкості захворювання, чутливості, локалізації та типу інфекції, а також від віку та функції нирок пацієнта.
Набута резистентність до антибіотика відрізняється у різних регіонах та може змінюватися з часом, а для окремих штамів може відрізнятися суттєво. Бажано використовувати місцеві (локальні) дані щодо чутливості до антибіотика, особливо при лікуванні тяжких інфекцій.
Інструкція з приготування
Лоразидим сумісний з більшістю широковживаних розчинів для внутрішньовенного введення. Однак не слід застосовувати як розчинник натрію бікарбонат для ін’єкцій
(див. «Несумісність»).
Доза, що вводиться |
Необхідна кількість розчинника (мл) |
Приблизна концентрація (мг/мл) | |
250 мг |
Внутрішньом’язово Внутрішньовенний болюс |
1 2,5 |
210 90 |
500 мг |
Внутрішньом’язово Внутрішньовенний болюс |
1,5 5 |
260 90 |
1 г |
Внутрішньом’язово Внутрішньовенний болюс Внутрішньовенна інфузія |
3 10 50* |
260 90 20 |
*Примітка. Розчинення слід проводити у два етапи (див. текст).
Колір розчину варіює від світло-жовтого до бурштинового залежно від концентрації, розчинника та умов зберігання. При дотриманні рекомендацій дія препарату не залежить від варіацій його забарвлення.
Цефтазидим у концентраціях від 1 мг/мл до 40 мг/мл сумісний з такими розчинами:
0,9 % розчин натрію хлориду; М/6 розчин натрію лактату; розчин Хартмана; 5 % розчин глюкози; 0,225 % розчин натрію хлориду та 5 % розчин глюкози; 0,45 % розчин натрію хлориду та 5 % розчин глюкози; 0,9 % розчин натрію хлориду та 5 % розчин глюкози;
0,18 % розчин натрію хлориду та 4 % розчин глюкози; 10 % розчин глюкози; 10 % розчин глюкози та 0,9 % розчин натрію хлориду; 10 % розчин глюкози та 5 % розчин глюкози;
6 % розчин декстрану та 0,9 % розчин натрію хлориду; 6 % розчин декстрану та 5 % розчин глюкози.
Цефтазидим у концентраціях від 0,05 мг/мл до 0,25 мг/мл сумісний з рідиною для інтраперитонеального діалізу (лактатом).
Цефтазидим для внутрішньом’язового введення можна розчиняти у 0,5 % або 1 % розчині лідокаїну гідрохлориду.
Ефективність обох препаратів зберігається при змішуванні цефтазидиму у дозі 4 мг/мл з такими речовинами: гідрокортизон (гідрокортизону натрію фосфат) 1 мг/мл у 0,9 % розчині натрію хлориду для ін’єкцій або 0,5 % розчині глюкози; цефуроксим (цефуроксим натрію)
3 мг/мл у 0,9 % розчині натрію хлориду для ін’єкцій; клоксацилін (клоксацилін натрію)
4 мг/мл у 0,9 % розчині натрію хлориду для ін’єкцій; гепарин 10 МО/мл або 50 МО/мл у
0,9 % розчині натрію хлориду для ін’єкцій; калію хлорид 10 мекв/л або
40 мекв/л у 0,9 % розчині натрію хлориду для ін’єкцій.
Вміст флакона Лоразидиму 500 мг, розчинений у 1,5 мл води для ін’єкцій, можна додати до розчину метронідазолу (500 мг у 100 мл), при цьому обидва препарати зберігають свою активність.
Приготування розчинів для внутрішньом’язової або внутрішньовенної болюсної ін’єкції
1. Вколоти голку шприца через кришку флакона і ввести рекомендований об’єм розчинника.
2. Вийняти голку шприца та струсити флакон до отримання прозорого розчину.
3. Перевернути флакон. При повністю введеному поршні шприца вставити голку у флакон. Набрати весь розчин у шприц, при цьому голка весь час повинна бути у розчині.
Приготування розчинів для внутрішньовенної інфузії (флакон 1 г)
1. Вколоти голку шприца через кришку флакона і ввести 10 мл розчинника.
2. Вийняти голку шприца та струсити флакон до отримання прозорого розчину.
3. Не вставляти голку для повітря до повного розчинення препарату. Вставити голку для повітря через кришку у флакон для послаблення внутрішнього тиску у флаконі.
4. Не виймаючи голку для повітря, довести загальний об’єм до 50 мл. Вийняти голку для повітря, струсити флакон і налагодити систему для інфузій як зазвичай.
Примітка. Щоб забезпечити стерильність препарату, дуже важливо не вставляти голку для повітря через кришку до розчинення препарату.
Готовий розчин можна зберігати протягом 24 годин при температурі нижче 25 °С або протягом 7 днів при температурі до 4 °С.
Діти.
Застосовувати дітям з перших днів життя.
Важно! Обязательно получите консультацию лечащего врача перед тем, как купить Лоразидим пор. для раствора для ин. 1000 мг фл. №1.
Найдите товар в каталоге
Введите в поиск Лоразидим пор. для раствора для ин. 1000 мг фл. №1 и кликните на препарат. Если вы уже в карточке товара и вам доступны характеристики - пропустите этот шаг.
Проверьте наличие и стоимость
Нажмите кнопку "Выбрать аптеку", установите город и проверьте наличие Лоразидим пор. для раствора для ин. 1000 мг фл. №1 в удобной для вас аптеке.
Бронируйте несколько препаратов
Если кроме Лоразидим пор. для раствора для ин. 1000 мг фл. №1 вам необходимо оформить бронь на другие препараты, используйте иконку "В список".
Выберите аптеку
Чтобы купить Лоразидим пор. для раствора для ин. 1000 мг фл. №1, выберите аптеку на карте или в списке аптек, кликните на нее, и товар добавится в корзину.
Проверьте корзину
Проверьте, есть ли Лоразидим пор. для раствора для ин. 1000 мг фл. №1 и другие препараты в корзине, нажмите кнопку "Заказать" и укажите номер телефона.
Дождитесь подтверждения заказа
Дождитесь СМС сообщения с подтверждением бронирования препарата Лоразидим пор. для раствора для ин. 1000 мг фл. №1 и заберите его в аптеке.
Купить Лоразидим пор. для раствора для ин. 1000 мг фл. №1 в аптеках Украины можно сделав бронь через сервис zdorovi.ua. Забронировать Лоразидим пор. для раствора для ин. 1000 мг фл. №1 можно в таких городах: и в других населенных пунктах Украины.
Copyright © 2021-2024 Zdorovi.UA