Особенности приема Эмсеф 1000 пор. для раствора для ин. 1000 мг фл. №1
Дети
разрешено
Беременные
в соотношении риск для плода (ребенка)/ польза для матери
Кормящие
запрещено
Аллергия
разрешено
Диабет
разрешено
Водители
с осторожностью
Внимание!
Описание препарата Эмсеф 1000 пор. для раствора для ин. 1000 мг фл. №1 создано на основе официальной инструкции к Эмсеф 1000 пор. для раствора для ин. 1000 мг фл. №1 и представлено на сайте ZDOROVI.UA только для ознакомительных целей. Не следует использовать описание как инструкцию к самолечению. Проконсультируйтесь с врачом перед покупкой Эмсеф 1000 пор. для раствора для ин. 1000 мг фл. №1 и помните, что самолечение может быть опасно для Вашего здоровья!
Инструкция проверена и утверждена специалистом
Алина Шевченко
практикующий провизор, фармацевт высшей категории, специальность - фармация, консультант ZDOROVI.UA
Эмсеф 1000 пор. для раствора для ин. 1000 мг фл. №1
Короткая инструкция по применению для Эмсеф 1000 пор. для раствора для ин. 1000 мг фл. №1
Состав
діюча речовина: сeftriaxonе;
1 флакон містить цефтриаксону натрію у перерахуванні на цефтриаксон 1000 мг.
Показания
Емсеф 1000 застосовують для лікування нижчеперелічених інфекцій у дорослих і дітей, у тому числі доношених новонароджених (від народження):
– бактеріальний менінгіт;
– негоспітальна пневмонія;
– госпітальна пневмонія;
– гострий середній отит;
– внутрішньочеревні інфекції;
– ускладнені інфекції сечовивідних шляхів (включаючи пієлонефрит);
– інфекції кісток і суглобів;
– ускладнені інфекції шкіри і м’яких тканин;
– гонорея;
– сифіліс;
– бактеріальний ендокардит.
Емсеф 1000 можливо застосовувати для:
– лікування гострого ускладнення хронічної обструктивної хвороби легень у дорослих;
– лікування дисемінованого бореліозу Лайма [раннього (ІІ стадія) і пізнього (ІІІ стадія)] у дорослих і дітей, включаючи новонароджених віком від 15 днів;
– передопераційної профілактики інфекцій в місці хірургічного втручання;
– ведення пацієнтів з нейтропенією, у яких розвинулася гарячка та є підозра на бактеріальну інфекцію;
– лікування пацієнтів з бактеріємією, яка виникла у зв’язку з будь-якою з вищезазначених інфекцій або якщо є підозра на будь-яку із вищезазначених інфекцій.
Емсеф 1000 слід призначати разом з іншими антибактеріальними препаратами у разі, якщо можливий діапазон бактеріальних збудників не підпадає під його спектр дії (див. розділ «Особливості застосування»).
Слід брати до уваги офіційні рекомендації щодо відповідного застосування антибактеріальних засобів.
Противопоказания
Підвищена чутливість до цефтриаксону, або будь-якого іншого цефалоспорину. Наявність в анамнезі тяжких реакцій гіперчутливості (наприклад, анафілактичних реакцій) до будь-якого іншого типу β-лактамних антибактеріальних засобів (пеніцилінів, монобактамів та карбапенемів).
Цефтриаксон протипоказаний:
– недоношеним новонародженим віком ≤ 41 тиждень із урахуванням строку внутрішньоутробного розвитку (гестаційний вік + вік після народження)*
– доношеним новонародженим (віком ≤ 28 днів):
із гіпербілірубінемією, жовтяницею, гіпоальбумінемією або ацидозом, оскільки при таких станах зв’язування білірубіну, ймовірно, порушене*
які потребують (або очікується, що потребуватимуть) внутрішньовенного введення препаратів кальцію або інфузій кальцієвмісних розчинів, оскільки існує ризик утворення преципітатів кальцієвої солі цефтриаксону (див. розділи «Особливості застосування» та «Побічні реакції»).
* У дослідженнях іn vitro було показано, що цефтриаксон може витісняти білірубін зі зв’язку з альбуміном сироватки крові, що спричиняє ризик розвитку білірубінової енцефалопатії у таких пацієнтів.
Перед внутрішньом’язовим введенням цефтриаксону слід обов’язково виключити наявність протипоказань до застосування лідокаїну, якщо його застосовують в якості розчинника (див. розділ «Особливості застосування»). Див. інструкцію для медичного застосування лідокаїну, особливо протипоказання.
Розчини цефтриаксону, що містять лідокаїн, ніколи не слід вводити внутрішньовенно.
Способ применения
Дозування
Доза препарату залежить від тяжкості, чутливості, локалізації і типу інфекції, а також від віку і функції печінки та нирок пацієнта.
З метою передопераційної профілактики інфекцій цефтриаксон слід вводити за 30–90 хвилин до хірургічного втручання.
Нижче наведені загальнорекомендовані дози. В особливо тяжких випадках слід застосовувати найвищу із рекомендованих доз.
Дорослі та діти віком від 12 років (≥ 50 кг).
Таблиця 2
Доза цефтриаксону*
Частота введення**
Показання
1–2 г
1 раз на добу
Негоспітальна пневмонія
Гостре ускладнення хронічної обструктивної хвороби легень
Внутрішньочеревні інфекції
Ускладнені інфекції сечовивідних шляхів (включаючи пієлонефрит)
2 г
1 раз на добу
Госпітальна пневмонія
Ускладнені інфекції шкіри і м’яких тканин
Інфекції кісток і суглобів
2–4 г
1 раз на добу
Ведення пацієнтів з нейтропенією, у яких розвилася лихоманка і є підозра на бактеріальну інфекцію
Бактеріальний ендокардит
Бактеріальний менінгіт
* При документально підтвердженій бактеріємії слід розглянути питання про застосування найвищої із рекомендованих доз.
** У разі застосування доз, що перевищують 2 г на добу, слід розглянути питання про введення препарату 2 рази на добу (з 12-годинним інтервалом).
Показання у дорослих і дітей віком від 12 років (≥ 50 кг), що потребують особливих схем дозування.
Гострий середній отит
Може бути застосована одноразова внутрішньом’язова доза 1–2 г препарату.
Деякі дані свідчать, що у разі тяжкого стану пацієнта, або неефективності попередньої терапії, цефтриаксон може бути ефективним при внутрішньом’язовому введенні в дозі 1–2 г на добу протягом 3 днів.
Передопераційна профілактика інфекцій в місці хірургічного втручання
2 г одноразово перед операцією.
Гонорея
Разова доза 500 мг внутрішньом’язово.
Сифіліс
Рекомендована доза – 500 мг – 1 г 1 раз на добу зі збільшенням дози до 2 г 1 раз на добу протягом 10–14 днів при нейросифілісі. Рекомендації щодо дозування при сифілісі, включаючи нейросифіліс, базуються на обмежених даних. Слід також враховувати національні або місцеві рекомендації.
Дисемінований бореліоз Лайма [ранній (ІІ стадія) і пізній (ІІІ стадія)].
По 2 г 1 раз на добу протягом 14–21 дня. Рекомендована тривалість лікування варіює, слід також враховувати національні або місцеві рекомендації.
Діти
Дітям з масою тіла ˃ 50 кг слід застосувати звичайні дози для дорослих.
Таблиця 3
Доза цефтриаксону*
Частота введення**
Показання
50–80 мг/кг
1 раз на добу
Внутрішньочеревні інфекції
Ускладнені інфекції сечовивідних шляхів (включаючи пієлонефрит)
Негоспітальна пневмонія
Госпітальна пневмонія
50–100 мг/кг
(максимальна – 4 г)
1 раз на добу
Ускладнені інфекції шкіри і м’яких тканин
Інфекції кісток і суглобів
Ведення пацієнтів з нейтропенією, у яких розвинулася лихоманка і є підозра на бактеріальну інфекцію
80–100 мг/кг
(максимальна – 4 г)
1 раз на добу
Бактеріальний менінгіт
100 мг/кг
(максимальна – 4 г)
1 раз на добу
Бактеріальний ендокардит
* При документально підтвердженій бактеріємії слід розглянути питання про застосування найвищої із рекомендованих доз.
** У разі застосування доз, що перевищують 2 г на добу, слід розглянути питання про введення препарату двічі на добу (з 12-годинним інтервалом).
Показання у новонароджених, немовлят та дітей віком до 12 років (< 50 кг), що потребують особливих схем дозування
Передопераційна профілактика інфекцій у місці хірургічного втручання
50–80 мг/кг одноразово перед операцією.
Сифіліс
Рекомендована доза для дітей – 75–100 мг/кг (максимальна – 4 г) 1 раз на добу протягом 10–14 днів. Рекомендації щодо дозування при сифілісі, включаючи нейросифіліс, базуються на дуже обмежених даних. Слід також враховувати національні або місцеві рекомендації.
Дисемінований бореліоз Лайма [(ранній (ІІ стадія) і пізній (ІІІ стадія)].
50–80 мг/кг 1 раз на добу протягом 14–21 дня. Рекомендована тривалість лікування варіює, слід також враховувати національні або місцеві рекомендації.
Гострий середній отит
Для початкового лікування гострого середнього отиту може бути застосована одноразова внутрішньом’язова ін’єкція цефтриаксону у дозі 50 мг/кг. Деякі дані свідчать, що у разі тяжкого стану дитини або неефективності попередньої терапії, цефтриаксон може бути ефективним при внутрішньом’язовому введенні в дозі 50 мг/кг на добу протягом 3 днів.
Новонароджені віком 0–14 днів
Цефтриаксон протипоказаний для застосування недоношеним дітям віком до 41 тижня із урахуванням строку внутрішньоутробного розвитку (гестаційний вік + вік після народження).
Таблиця 4
Доза цефтриаксону*
Частота введення
Показання
20–50 мг/кг
1 раз на добу
Внутрішньочеревні інфекції
Ускладнені інфекції шкіри і м’яких тканин
Ускладнені інфекції сечовивідних шляхів (включаючи пієлонефрит)
Негоспітальна пневмонія
Госпітальна пневмонія
Інфекції кісток і суглобів
Ведення пацієнтів з нейтропенією, у яких розвинулася лихоманка та є підозра на бактеріальну інфекцію
50 мг/кг
1 раз на добу
Бактеріальний менінгіт
Бактеріальний ендокардит
* При документально підтвердженій бактеріємії слід розглянути питання про застосування найвищої із рекомендованих доз.
Не слід перевищувати максимальну добову дозу 50 мг/кг.
Показання у новонароджених віком 0–14 днів, що потребують особливих схем дозування
Гострий середній отит
Для початкового лікування гострого середнього отиту може бути застосована одноразова внутрішньом’язова ін’єкція цефтриаксону у дозі 50 мг/кг.
Передопераційна профілактика інфекцій у місці хірургічного втручання
20–50 мг/кг одноразово перед операцією.
Сифіліс
Рекомендована доза – 50 мг/кг 1 раз на добу протягом 10–14 днів. Рекомендації щодо дозування при сифілісі, включаючи нейросифіліс, базуються на дуже обмежених даних. Слід також враховувати національні або місцеві рекомендації.
Тривалість лікування
Тривалість лікування залежить від перебігу хвороби. Враховуючи загальні рекомендації щодо антибіотикотерапії, застосування цефтриаксону слід продовжувати протягом 48–72 годин після зникнення лихоманки або підтвердження досягнення ерадикації бактеріальної інфекції.
Пацієнти літнього віку
За умови задовільної функції нирок і печінки корекція дози пацієнтам літнього віку не потрібна.
Пацієнти з печінковою недостатністю
Наявні дані свідчать про відсутність необхідності коригувати дозу для пацієнтів з легкою чи помірною печінковою недостатністю за умови, що функція нирок не порушена.
Немає даних щодо пацієнтів з тяжкою печінковою недостатністю (див. розділ «Фармакокінетика»).
Пацієнти з нирковою недостатністю
Пацієнтам з порушеною нирковою функцією немає необхідності знижувати дозу цефтриаксону, якщо функція нирок не порушена. Лише в разі ниркової недостатності в передтермінальній стадії (кліренс креатиніну менше 10 мл/хв) добова доза цефтриаксону не має перевищувати 2 г.
Хворим, які знаходяться на діалізі, не потрібно додатково вводити препарат після діалізу. Цефтриаксон не видаляється з організму шляхом перитонеального діалізу або гемодіалізу. Рекомендується ретельний клінічний моніторинг безпеки та ефективності застосування препарату.
Пацієнти з тяжким порушенням функції печінки і нирок
При одночасному тяжкому порушенні функцій нирок та печінки рекомендується ретельний клінічний моніторинг безпеки та ефективності застосування препарату.
Спосіб введення
Внутрішньом’язове введення
Лікарський засіб можна вводити шляхом глибокої внутрішньом’язової ін’єкції. Внутрішньом’язову ін’єкцію слід робити у центр відносно великого м’яза. Рекомендується вводити не більше 1 г в одну ділянку.
Якщо як розчинник застосовують лідокаїн, отриманий розчин ніколи не слід вводити внутрішньовенно (див. розділ «Протипоказання»). Рекомендується ознайомитися з інструкцією для медичного застосування лідокаїну.
Внутрішньовенне введення
Препарат можна вводити шляхом внутрішньовенної інфузії тривалістю не менше 30 хвилин (шлях, якому віддається перевага) або шляхом повільної внутрішньовенної ін’єкції тривалістю більше 5 хвилин. Внутрішньовенне переривчасте введення слід здійснювати протягом 5 хвилин переважно у великі вени. Внутрішньовенні дози по 50 мг/кг або більше слід вводити шляхом інфузії немовлятам і дітям віком до 12 років. Новонародженим внутрішньовенні дози слід вводити протягом 60 хвилин з метою зменшення потенційного ризику білірубінової енцефалопатії (див. розділи «Протипоказання» та «Особливості застосування»). Питання про внутрішньом’язове введення слід розглядати, коли внутрішньовенний шлях введення неможливий або менш прийнятний для пацієнта. Дози, що перевищують 2 г, слід вводити внутрішньовенно.
Цефтриаксон протипоказаний новонародженим (≤ 28 днів), якщо їм потрібне (або очікується, що буде потрібне) лікування кальцієвмісними внутрішньовенними розчинами, включаючи інфузійні розчини, які містять кальцій, такі як парентеральне харчування, у зв’язку з ризиком утворення преципітатів кальцієвих солей цефтриаксону (див. розділ «Протипоказання»).
Не можна використовувати розчинники, які містять кальцій, такі як розчин Рінгера або розчин Гартмана, для розчинення цефтриаксону у флаконах або для подальшого розведення відновленого розчину для внутрішньовенного введення, оскільки може утворитися преципітат. Виникнення преципітатів кальцієвих солей цефтриаксону також може відбуватися при змішуванні цефтриаксону з розчинами, які містять кальцій в одній інфузійній системі для внутрішньовенного введення. Тому не можна змішувати або одночасно вводити цефтриаксон з розчинами, які містять кальцій (див. розділи «Протипоказання», «Особливості застосування» та «Несумісність»).
З метою передопераційної профілактики інфекцій у місці хірургічного втручання цефтриаксон слід вводити за 30–90 хвилин до хірургічного втручання.
Спосіб приготування
Концентрація для внутрішньовенної ін’єкції: 100 мг/мл.
Концентрація для внутрішньовенної інфузії: 50 мг/мл.
Особливості зберігання відновленого розчину лікарського засобу див. у розділі «Умови зберігання».
Цефтриаксон не можна змішувати в одному шприці з будь-яким іншим лікарським засобом, окрім 1 % розчину лідокаїну гідрохлориду (тільки для внутрішньом’язового введення). Інфузійну лінію слід промивати після кожного введення препарату.
Для внутрішньовенної ін’єкції 1 г цефтриаксону слід розчинити у 10 мл води для ін’єкцій. Ін’єкція здійснюється безпосередньо у вену або в систему для внутрішньовенної інфузії тривалістю більше 5 хвилин.
Для внутрішньом’язової ін’єкції 1 г цефтриаксону слід розчинити у 3,5 мл 1 % розчину лідокаїну гідрохлориду. Лікарський засіб слід вводити шляхом глибокої внутрішньом’язової ін’єкції. Дозу, що перевищує 1 г, слід розділити та вводити більш ніж в одну ділянку.
Діти.
Лікарський засіб застосовують дітям згідно з дозуванням, вказаним у розділі «Спосіб застосування та дози».
Аналоги для Эмсеф 1000 пор. для раствора для ин. 1000 мг фл. №1
Ниже собраны популярные вопросы пользователей сервиса Zdorovi.UA про Эмсеф 1000 пор. для раствора для ин. 1000 мг фл. №1, а также ответы на них.
Какая цена на Эмсеф 1000 пор. для раствора для ин. 1000 мг фл. №1?
Цены на Эмсеф 1000 пор. для раствора для ин. 1000 мг фл. №1 в Украине начинаются от 116.43 до 201.0, препарат доступен в 296 аптеках.
От чего помогает Эмсеф 1000 пор. для раствора для ин. 1000 мг фл. №1?
Показания к применению Эмсеф 1000 пор. для раствора для ин. 1000 мг фл. №1:
Емсеф 1000 застосовують для лікування нижчеперелічених інфекцій у дорослих і дітей, у тому числі доношених новонароджених (від народження):
– бактеріальний менінгіт;
– негоспітальна пневмонія;
– госпітальна пневмонія;
– гострий середній отит;
– внутрішньочеревні інфекції;
– ускладнені інфекції сечовивідних шляхів (включаючи пієлонефрит);
– інфекції кісток і суглобів;
– ускладнені інфекції шкіри і м’яких тканин;
– гонорея;
– сифіліс;
– бактеріальний ендокардит.
Емсеф 1000 можливо застосовувати для:
– лікування гострого ускладнення хронічної обструктивної хвороби легень у дорослих;
– лікування дисемінованого бореліозу Лайма [раннього (ІІ стадія) і пізнього (ІІІ стадія)] у дорослих і дітей, включаючи новонароджених віком від 15 днів;
– передопераційної профілактики інфекцій в місці хірургічного втручання;
– ведення пацієнтів з нейтропенією, у яких розвинулася гарячка та є підозра на бактеріальну інфекцію;
– лікування пацієнтів з бактеріємією, яка виникла у зв’язку з будь-якою з вищезазначених інфекцій або якщо є підозра на будь-яку із вищезазначених інфекцій.
Емсеф 1000 слід призначати разом з іншими антибактеріальними препаратами у разі, якщо можливий діапазон бактеріальних збудників не підпадає під його спектр дії (див. розділ «Особливості застосування»).
Слід брати до уваги офіційні рекомендації щодо відповідного застосування антибактеріальних засобів.
Какая дозировка препарата?
Дозировка Эмсеф 1000 пор. для раствора для ин. 1000 мг фл. №1: 1000 мг.
Где можно ознакомиться с инструкцией к Эмсеф 1000 пор. для раствора для ин. 1000 мг фл. №1?
Инструкция к Эмсеф 1000 пор. для раствора для ин. 1000 мг фл. №1 всегда содержится в упаковке препарата. Также вы можете найти необходимую информацию на этой странице в блоке "Инструкция по применению".
Какой состав Эмсеф 1000 пор. для раствора для ин. 1000 мг фл. №1?
С составом Эмсеф 1000 пор. для раствора для ин. 1000 мг фл. №1 можно ознакомиться ниже.
діюча речовина: сeftriaxonе;
1 флакон містить цефтриаксону натрію у перерахуванні на цефтриаксон 1000 мг.
Как принимать Эмсеф 1000 пор. для раствора для ин. 1000 мг фл. №1?
Дозування
Доза препарату залежить від тяжкості, чутливості, локалізації і типу інфекції, а також від віку і функції печінки та нирок пацієнта.
З метою передопераційної профілактики інфекцій цефтриаксон слід вводити за 30–90 хвилин до хірургічного втручання.
Нижче наведені загальнорекомендовані дози. В особливо тяжких випадках слід застосовувати найвищу із рекомендованих доз.
Дорослі та діти віком від 12 років (≥ 50 кг).
Таблиця 2
Доза цефтриаксону*
Частота введення**
Показання
1–2 г
1 раз на добу
Негоспітальна пневмонія
Гостре ускладнення хронічної обструктивної хвороби легень
Внутрішньочеревні інфекції
Ускладнені інфекції сечовивідних шляхів (включаючи пієлонефрит)
2 г
1 раз на добу
Госпітальна пневмонія
Ускладнені інфекції шкіри і м’яких тканин
Інфекції кісток і суглобів
2–4 г
1 раз на добу
Ведення пацієнтів з нейтропенією, у яких розвилася лихоманка і є підозра на бактеріальну інфекцію
Бактеріальний ендокардит
Бактеріальний менінгіт
* При документально підтвердженій бактеріємії слід розглянути питання про застосування найвищої із рекомендованих доз.
** У разі застосування доз, що перевищують 2 г на добу, слід розглянути питання про введення препарату 2 рази на добу (з 12-годинним інтервалом).
Показання у дорослих і дітей віком від 12 років (≥ 50 кг), що потребують особливих схем дозування.
Гострий середній отит
Може бути застосована одноразова внутрішньом’язова доза 1–2 г препарату.
Деякі дані свідчать, що у разі тяжкого стану пацієнта, або неефективності попередньої терапії, цефтриаксон може бути ефективним при внутрішньом’язовому введенні в дозі 1–2 г на добу протягом 3 днів.
Передопераційна профілактика інфекцій в місці хірургічного втручання
2 г одноразово перед операцією.
Гонорея
Разова доза 500 мг внутрішньом’язово.
Сифіліс
Рекомендована доза – 500 мг – 1 г 1 раз на добу зі збільшенням дози до 2 г 1 раз на добу протягом 10–14 днів при нейросифілісі. Рекомендації щодо дозування при сифілісі, включаючи нейросифіліс, базуються на обмежених даних. Слід також враховувати національні або місцеві рекомендації.
Дисемінований бореліоз Лайма [ранній (ІІ стадія) і пізній (ІІІ стадія)].
По 2 г 1 раз на добу протягом 14–21 дня. Рекомендована тривалість лікування варіює, слід також враховувати національні або місцеві рекомендації.
Діти
Дітям з масою тіла ˃ 50 кг слід застосувати звичайні дози для дорослих.
Таблиця 3
Доза цефтриаксону*
Частота введення**
Показання
50–80 мг/кг
1 раз на добу
Внутрішньочеревні інфекції
Ускладнені інфекції сечовивідних шляхів (включаючи пієлонефрит)
Негоспітальна пневмонія
Госпітальна пневмонія
50–100 мг/кг
(максимальна – 4 г)
1 раз на добу
Ускладнені інфекції шкіри і м’яких тканин
Інфекції кісток і суглобів
Ведення пацієнтів з нейтропенією, у яких розвинулася лихоманка і є підозра на бактеріальну інфекцію
80–100 мг/кг
(максимальна – 4 г)
1 раз на добу
Бактеріальний менінгіт
100 мг/кг
(максимальна – 4 г)
1 раз на добу
Бактеріальний ендокардит
* При документально підтвердженій бактеріємії слід розглянути питання про застосування найвищої із рекомендованих доз.
** У разі застосування доз, що перевищують 2 г на добу, слід розглянути питання про введення препарату двічі на добу (з 12-годинним інтервалом).
Показання у новонароджених, немовлят та дітей віком до 12 років (< 50 кг), що потребують особливих схем дозування
Передопераційна профілактика інфекцій у місці хірургічного втручання
50–80 мг/кг одноразово перед операцією.
Сифіліс
Рекомендована доза для дітей – 75–100 мг/кг (максимальна – 4 г) 1 раз на добу протягом 10–14 днів. Рекомендації щодо дозування при сифілісі, включаючи нейросифіліс, базуються на дуже обмежених даних. Слід також враховувати національні або місцеві рекомендації.
Дисемінований бореліоз Лайма [(ранній (ІІ стадія) і пізній (ІІІ стадія)].
50–80 мг/кг 1 раз на добу протягом 14–21 дня. Рекомендована тривалість лікування варіює, слід також враховувати національні або місцеві рекомендації.
Гострий середній отит
Для початкового лікування гострого середнього отиту може бути застосована одноразова внутрішньом’язова ін’єкція цефтриаксону у дозі 50 мг/кг. Деякі дані свідчать, що у разі тяжкого стану дитини або неефективності попередньої терапії, цефтриаксон може бути ефективним при внутрішньом’язовому введенні в дозі 50 мг/кг на добу протягом 3 днів.
Новонароджені віком 0–14 днів
Цефтриаксон протипоказаний для застосування недоношеним дітям віком до 41 тижня із урахуванням строку внутрішньоутробного розвитку (гестаційний вік + вік після народження).
Таблиця 4
Доза цефтриаксону*
Частота введення
Показання
20–50 мг/кг
1 раз на добу
Внутрішньочеревні інфекції
Ускладнені інфекції шкіри і м’яких тканин
Ускладнені інфекції сечовивідних шляхів (включаючи пієлонефрит)
Негоспітальна пневмонія
Госпітальна пневмонія
Інфекції кісток і суглобів
Ведення пацієнтів з нейтропенією, у яких розвинулася лихоманка та є підозра на бактеріальну інфекцію
50 мг/кг
1 раз на добу
Бактеріальний менінгіт
Бактеріальний ендокардит
* При документально підтвердженій бактеріємії слід розглянути питання про застосування найвищої із рекомендованих доз.
Не слід перевищувати максимальну добову дозу 50 мг/кг.
Показання у новонароджених віком 0–14 днів, що потребують особливих схем дозування
Гострий середній отит
Для початкового лікування гострого середнього отиту може бути застосована одноразова внутрішньом’язова ін’єкція цефтриаксону у дозі 50 мг/кг.
Передопераційна профілактика інфекцій у місці хірургічного втручання
20–50 мг/кг одноразово перед операцією.
Сифіліс
Рекомендована доза – 50 мг/кг 1 раз на добу протягом 10–14 днів. Рекомендації щодо дозування при сифілісі, включаючи нейросифіліс, базуються на дуже обмежених даних. Слід також враховувати національні або місцеві рекомендації.
Тривалість лікування
Тривалість лікування залежить від перебігу хвороби. Враховуючи загальні рекомендації щодо антибіотикотерапії, застосування цефтриаксону слід продовжувати протягом 48–72 годин після зникнення лихоманки або підтвердження досягнення ерадикації бактеріальної інфекції.
Пацієнти літнього віку
За умови задовільної функції нирок і печінки корекція дози пацієнтам літнього віку не потрібна.
Пацієнти з печінковою недостатністю
Наявні дані свідчать про відсутність необхідності коригувати дозу для пацієнтів з легкою чи помірною печінковою недостатністю за умови, що функція нирок не порушена.
Немає даних щодо пацієнтів з тяжкою печінковою недостатністю (див. розділ «Фармакокінетика»).
Пацієнти з нирковою недостатністю
Пацієнтам з порушеною нирковою функцією немає необхідності знижувати дозу цефтриаксону, якщо функція нирок не порушена. Лише в разі ниркової недостатності в передтермінальній стадії (кліренс креатиніну менше 10 мл/хв) добова доза цефтриаксону не має перевищувати 2 г.
Хворим, які знаходяться на діалізі, не потрібно додатково вводити препарат після діалізу. Цефтриаксон не видаляється з організму шляхом перитонеального діалізу або гемодіалізу. Рекомендується ретельний клінічний моніторинг безпеки та ефективності застосування препарату.
Пацієнти з тяжким порушенням функції печінки і нирок
При одночасному тяжкому порушенні функцій нирок та печінки рекомендується ретельний клінічний моніторинг безпеки та ефективності застосування препарату.
Спосіб введення
Внутрішньом’язове введення
Лікарський засіб можна вводити шляхом глибокої внутрішньом’язової ін’єкції. Внутрішньом’язову ін’єкцію слід робити у центр відносно великого м’яза. Рекомендується вводити не більше 1 г в одну ділянку.
Якщо як розчинник застосовують лідокаїн, отриманий розчин ніколи не слід вводити внутрішньовенно (див. розділ «Протипоказання»). Рекомендується ознайомитися з інструкцією для медичного застосування лідокаїну.
Внутрішньовенне введення
Препарат можна вводити шляхом внутрішньовенної інфузії тривалістю не менше 30 хвилин (шлях, якому віддається перевага) або шляхом повільної внутрішньовенної ін’єкції тривалістю більше 5 хвилин. Внутрішньовенне переривчасте введення слід здійснювати протягом 5 хвилин переважно у великі вени. Внутрішньовенні дози по 50 мг/кг або більше слід вводити шляхом інфузії немовлятам і дітям віком до 12 років. Новонародженим внутрішньовенні дози слід вводити протягом 60 хвилин з метою зменшення потенційного ризику білірубінової енцефалопатії (див. розділи «Протипоказання» та «Особливості застосування»). Питання про внутрішньом’язове введення слід розглядати, коли внутрішньовенний шлях введення неможливий або менш прийнятний для пацієнта. Дози, що перевищують 2 г, слід вводити внутрішньовенно.
Цефтриаксон протипоказаний новонародженим (≤ 28 днів), якщо їм потрібне (або очікується, що буде потрібне) лікування кальцієвмісними внутрішньовенними розчинами, включаючи інфузійні розчини, які містять кальцій, такі як парентеральне харчування, у зв’язку з ризиком утворення преципітатів кальцієвих солей цефтриаксону (див. розділ «Протипоказання»).
Не можна використовувати розчинники, які містять кальцій, такі як розчин Рінгера або розчин Гартмана, для розчинення цефтриаксону у флаконах або для подальшого розведення відновленого розчину для внутрішньовенного введення, оскільки може утворитися преципітат. Виникнення преципітатів кальцієвих солей цефтриаксону також може відбуватися при змішуванні цефтриаксону з розчинами, які містять кальцій в одній інфузійній системі для внутрішньовенного введення. Тому не можна змішувати або одночасно вводити цефтриаксон з розчинами, які містять кальцій (див. розділи «Протипоказання», «Особливості застосування» та «Несумісність»).
З метою передопераційної профілактики інфекцій у місці хірургічного втручання цефтриаксон слід вводити за 30–90 хвилин до хірургічного втручання.
Спосіб приготування
Концентрація для внутрішньовенної ін’єкції: 100 мг/мл.
Концентрація для внутрішньовенної інфузії: 50 мг/мл.
Особливості зберігання відновленого розчину лікарського засобу див. у розділі «Умови зберігання».
Цефтриаксон не можна змішувати в одному шприці з будь-яким іншим лікарським засобом, окрім 1 % розчину лідокаїну гідрохлориду (тільки для внутрішньом’язового введення). Інфузійну лінію слід промивати після кожного введення препарату.
Для внутрішньовенної ін’єкції 1 г цефтриаксону слід розчинити у 10 мл води для ін’єкцій. Ін’єкція здійснюється безпосередньо у вену або в систему для внутрішньовенної інфузії тривалістю більше 5 хвилин.
Для внутрішньом’язової ін’єкції 1 г цефтриаксону слід розчинити у 3,5 мл 1 % розчину лідокаїну гідрохлориду. Лікарський засіб слід вводити шляхом глибокої внутрішньом’язової ін’єкції. Дозу, що перевищує 1 г, слід розділити та вводити більш ніж в одну ділянку.
Діти.
Лікарський засіб застосовують дітям згідно з дозуванням, вказаним у розділі «Спосіб застосування та дози».
Можно ли принимать Эмсеф 1000 пор. для раствора для ин. 1000 мг фл. №1 при беременности?
Согласно инструкции по применению Эмсеф 1000 пор. для раствора для ин. 1000 мг фл. №1, принимать при беременности: в соотношении риск для плода (ребенка)/ польза для матери
Можно ли Эмсеф 1000 пор. для раствора для ин. 1000 мг фл. №1 детям?
Применение для детей: разрешено. Обязательно проконсультируйтесь с врачом перед приемом Эмсеф 1000 пор. для раствора для ин. 1000 мг фл. №1 вашим ребенком.
Нужен ли рецепт, чтобы купить Эмсеф 1000 пор. для раствора для ин. 1000 мг фл. №1 в аптеках Украины?
Категория отпуска на Эмсеф 1000 пор. для раствора для ин. 1000 мг фл. №1 - по рецепту.
Важно! Обязательно получите консультацию лечащего врача перед тем, как купить Эмсеф 1000 пор. для раствора для ин. 1000 мг фл. №1.
Процесс покупки Эмсеф 1000 пор. для раствора для ин. 1000 мг фл. №1
Шаг №1
Найдите товар в каталоге
Введите в поиск Эмсеф 1000 пор. для раствора для ин. 1000 мг фл. №1 и кликните на препарат. Если вы уже в карточке товара и вам доступны характеристики - пропустите этот шаг.
Шаг №2
Проверьте наличие и стоимость
Нажмите кнопку "Выбрать аптеку", установите город и проверьте наличие Эмсеф 1000 пор. для раствора для ин. 1000 мг фл. №1 в удобной для вас аптеке.
Шаг №3
Бронируйте несколько препаратов
Если кроме Эмсеф 1000 пор. для раствора для ин. 1000 мг фл. №1 вам необходимо оформить бронь на другие препараты, используйте иконку "В список".
Шаг №4
Выберите аптеку
Чтобы купить Эмсеф 1000 пор. для раствора для ин. 1000 мг фл. №1, выберите аптеку на карте или в списке аптек, кликните на нее, и товар добавится в корзину.
Шаг №5
Проверьте корзину
Проверьте, есть ли Эмсеф 1000 пор. для раствора для ин. 1000 мг фл. №1 и другие препараты в корзине, нажмите кнопку "Заказать" и укажите номер телефона.
Шаг №6
Дождитесь подтверждения заказа
Дождитесь СМС сообщения с подтверждением бронирования препарата Эмсеф 1000 пор. для раствора для ин. 1000 мг фл. №1 и заберите его в аптеке.
Внимание!
Инструкция проверена и утверждена специалистом
